Голий, -а, -е. 1) О человѣкѣ: обнаженный, нагой, голый. Не боїться мокрий дощу, а голий розбою. Хоч голий та в поясі. голий як бубон, як турецький святий. Совершенно голъ какъ въ прямомъ значеніи, такъ и въ значеніи 3-емъ. 2) О предметѣ: лишенный обычнаго покрова, не покрытый, не занятый ничѣмъ, обнаженный. Обідрали до голої кости. Голе дерево. Положив снопа на голому току. Положили Савку на голую лавку. А ще на козаку, бідному нетязі, шапка-бирка — зверху дірка, хутро голе, околиці Біг має. В другій руці голий меч. 3) Бѣдный, голый. Біда нашим головам за панами голими. Нема голій школі волі, а то б догодила. 4) О хлѣбѣ: безостый, безъ усиковъ. Ячмінь з остюками і голий. 5) Гола голка. Игла безъ нитки. 6) голий борщ, гола юшка. Одинъ борщъ одинъ супъ и больше ничего. Баба побігла і взяла коробочку ячменю на відробіток, щоб не гола юшка була. 7) гола піч. Печь, изъ которой выгребены горящіе угли, чтобы сажать хдѣбъ. 8) Родъ игры съ бросаніемъ палокъ. Ум. голенький, голесенький.
Дуна́й, -на́ю, м. 1) Разливъ воды, вообще большое скопленіе воды. Ой за горами вода дунаями, ой там козаченько коня напуває. По-над дунаями вода стоянами, ой там козаченько коня напуває. 2) Рѣка Дунай. Ум. Дуна́єнько, дуна́єчко. Течуть річеньки, течуть бистренькі із тихого Дунаєньку. Текла вода з Душечка, а другая з моря.
Зани́в, -ву, м. То-же, что и толока (пастбище для скота), но находящаяся за полями.
Каверза, -зи, ж. Проказа, продѣлка. Ось як жінок я укараю: пошлю вас в запорожську Січ; там ваших каверз не вважають, жінок там на тютюн міняють.
Ксьондз, -за, м. Католическій священникъ. В страшно-судную неділю ксьондз казання говорив.
Нагні́чувати, -чую, -єш, сов. в. нагніти́ти, -чу́, -тиш, гл. Нажимать, нажать, надавливать, надавить, придавливать, придавить. Повалив мене та ще й коліном нагнітив. Язик отерп, замерзла мова, мов камінь сердечко нагнів.
Нако́й нар. Едва, лишь только. Накой брат лиш єдну лижку всербав, вже му єдно личко злізло.
Повеселити, -лю́, -лиш, гл. Порадовать. Не повеселила ти нас, живучи з своїм Василем.
Тайкома нар. Тайкомъ, тайно. Закликавши тайкома мудрці, Ирод пильно в них випитувався. Росказувала раз, та не мені, а тайкома од мене бабі.
Штахети, -хет, ж. Рѣшетка, рѣшетчатая ограда. Перед двором великий пляц, штахетами обгороджений. Кватиря Серединських стояла серед саду, що був одгороджений од княжого тільки невеличкими зелено помальованими штахетами. Ум. штахетки. Перекинувсь півником, таким червоненьким, та й сів на штахетках перед замками.
