Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

яріти

Яріти, ярію, -єш, гл. Сверкать, блистать. Фр. (Желех.). Дві зіроньки яріли алмазом уночі. Млак. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 542.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯРІТИ"
Виправдити, -джу, -диш, гл. Оправдывать, оправдать. Вх. Лем. 398.
Жидю́га, -ги́, м. Ув. отъ жид.
Накарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. О глазахъ: сдѣлать карими, нарисовать карими. Встрѣчено въ пѣснѣ: Ой голубе сив, коли б ти ожив... Я б твої крила позолотила, я б твої очиці накарувала, тебе самого намалювала. Бал. 82. Cм. карувати.
Нахаркати, -каю, -єш, гл. Нахаркать, наплевать. Драг. 1.
Небогий, -а, -е. Бѣдный. Угор.
Повирятовувати, -вую, -єш, гл. Спасти (многихъ).
Попідчищати, -ща́ю, -єш
Пороспаскуджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Испортиться нравственно (о многихъ). Сидухи тії по тіх ярмарках пороспаскуджуються. О. 1862. VI. 98.
Прострелити Cм. прострілювати.
Ремесничий, -а, -е. = ремесницький. Ремесничий цех. К. Кр. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЯРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.