Багатий, -а, -е. 1) Богатый, обладающій богатствомъ. Багатому чорт діти колише, а вбогий і няньки не знайде. Дурень багатий, так і слово його в-лад! Тяжко-важко нам убогим багатих любити. Скачи, враже, як пан каже: на те він багатий. багатий на що. Богатый чѣмъ, имѣющій много чего. Він багатий на воли: шість пар має. — Нащо йому доля? Треба закопать: він і так багатий... — Багатий на лати та на дрібні сльози — бодай не втирать. Либонь же ти на розум не багатий. багатий на слово. Словоохотливый. Настя така багата на слово, що я не мала часу ніколи й промовити до бабусі.
2) Богатый, цѣнный. Як виїхав Ревуха на коні гуляти, перевісив через плече сагайдак багатий.
3) багатий вечір, — та кутя = багат-вечір. Ум. багатенький.
Бобковець, -вця, м. Раст. Лавръ.
Вабитися, -блюся, -бишся, гл. Быть привлекаемымъ, прельщаемымъ: льститься на что.
Вуличний и вулишний, -а, -е. Уличный.
Згі́дливий, -а, -е. 1) Пригодный, полезный. Вона згідлива: нею підкурюють корову, як захвора. Се зілля згідливе: його п'ють од кашлю. 2) Покладистый, сговорчивый, миролюбивый.
Каруца, -ци, ж.
1) Карета. Я тобі подарую... і оціх коней, і каруцу.
2) Гуцульскій экипажъ: глубокій ящикъ на двухъ колесахъ, въ который собираютъ навозъ, а затѣмъ вивозять на ноле. Вивозить каруцами гній.
Нищити, -щу, -щиш, гл. Разорять, уничтожать.
Няньчити, -чу, -чиш, гл. Няньчить. Не ти ж мене колихав, не ти ж мене няньчив.
Проскрипіти, -плю́, -пиш, гл. Проскрипѣть.
Удивлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. удиви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. — очима. Уставляться, уставиться на кого глазами, пристально смотрѣть. Вдивився в мене очима.
