Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ярина

Ярина, -ни, ж. Яровой хлѣбъ, яровые посѣвы, яровое поле. Ішла дівка яриною, — ярина леліє. Н. п. Ой орав милий у ярині. Чуб. III. 167.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 541.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯРИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯРИНА"
Ага́кало, -ла, с. и м. Только и отвѣчающій утвердительно: ага́. От цей ще мені агакало! или: От це ще мені агакало!
Гризи́ще, -ща, с. ув. отъ гризь. Мил. М. 55.
Ду́нути Cм. дути.
Ду́рка, -ки, ж. Глупая, дурочка.
Золотісінький, -а, -е. Совершенно золотой. Употр. какъ ласкательное. Моя матінко, моя золотісінька! Мил. 200.
Му́дрий, -а, -е. 1) Мудрый, умный. Чому чорт мудрий? — Бо старий. Посл. Мудрий поляк по шкоді. 2) Мудреный, замысловатый. Невелика штучка, та мудра. Чуб. І. 268. Нагиналась, виправлялась, взявшися у боки, голубцями личкувала де-где мудрі скоки. Мкр. Н. 29. 3) Хорошій по своимъ качествамъ: красивый, вкусный и пр. Росчесав кудрі, росчесав мудрі, і сам до милої пішов. Чуб. V. 370. Мудре дерево. Шух. І. 88. Мудрого борщу наварила.
Підпалювання, -ня, с. Поджиганіе. К. Кр. 11.
Слухащий, -а, -е. Слушающій. Усім головам слухащим — на многі літа. АД. І. 133.
Фосувати, -сую, -єш, гл. Прорѣзывать канавами. Ґрунта фосовані. Вх. Лем. 477.
Хрипко нар. Хрипло. Левиц. І. 119. Хрипко йде сопілка. Кіевск. у. Ум. хрипкенько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЯРИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.