Доно́сити, -но́шу, -сиш, сов. в. доне́сти́, -су́, -се́ш, гл. 1) Доносить, донести до какого-либо мѣста. Ложки до рота не донесе. донести́ ря́ду. Окончить потчивать водкой рядъ гостей. Ряду.... донести не стало, — долийте пляшку. 2) Сообщать, сообщить. І було після сіх прилук, що донесено Оврамові так: он і Мелха породила сини братові твоєму Нахорові. донести́ ві́сти. Известить. Ох пошлімо галку, ой пошлімо чорну аж до Січі рибу їсти, ох нехай донесе, ох нехай донесе до кошового вісти. донести́ у ву́ха. Довести до свѣдѣнія. Як (хто) донесе татові у вуха, то зараз їй смерть.
Крамарь, -ря, м.
1) Купець, торговецъ, лавочникъ. Геть к нечистому, переяславський крамарю!.. Се то, бач, що Сомко має в Переяславі свої крамні коморі в ринку. Були і крамарі, цехові, чумаки і запорожчики.
2) Разнощикъ товара, преимущественно краснаго, коробейникъ. Ум. крамарик. Крамарочок. Крамаре, крамарочку, прочини кватирочку.
Мужикі́в, -ко́ва, -ве 1) Мужику принадлежащій. 2) Мужнинъ. Тільки гріє моє здоров'є мужикове подвор'є.
Набендю́житися, -жуся, -жишся, гл. Надуться. Чого то вже так набендюжився?
Паритися, -рюся, -ришся, гл. Париться. Родився — не хрестився, у лазні не парився, на ввесь світ прославився.
Погінь, -го́ні, ж. = погонь. А я у погінь за ним, та й догнав. Не дрімай, козаче, не дрімай зо мною, сам же ти знаєш, погінь за тобою. Ум. погонечка.
Припадатися, -даюся, -єшся, сов. в. припастися, -ду́ся, -дешся, гл.
1) Доставаться, достаться, приходиться, прійтись. Турки село зрабували, громадами людей гнали.... припалася зятю теща. Ходім, браттє, у ліс темний, вирубаєм три жереби та положим в три городи: кому, браттє, припадеться.
2) Случаться, случиться, прійтись. Щось ся псові припало, що бреше.
Проговорити, -ся. Cм. проговорювати, -ся.
Самодержавець, -вця, м. Самодержець.
Цятина, -ни, ж. = цятка. Ум. цятиночка. Каша у їх була що-разу хороша, ні цятиночки води, а на сей раз молоко зсілось.
