Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

яритися

Яритися, ярю́ся, -ри́шся, гл. Пылать (объ огнѣ). Вх. Лем. 488.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 542.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЯРИТИСЯ"
Восени нар. Осенью. В-осени ложка води, а дві грязі. Ном.
Вх... Cм. ух....
Кис, кис!, меж. Уськанье собакъ. Джий! кис, кис! джий! Уджга, рябко! уджга! — цькував дід. Левиц. Пов. 227.
Махови́к, -ка, м. Маятникъ. Мнж. 185.
Підборідь II, -роді, ж. Сафьянный ремешекъ у гуцульской шляпы; проходя подъ подбородкомъ, удерживаетъ шляпу на головѣ. Шух. І. 128.
Підтягувати, -гую, -єш, гл. = підтягати.
Продеклямувати, -му́ю, -єш, гл. Продекламировать.
Прочвара, -ри, об. Уродъ, чудовище. Я не прочвара, не упирь. Котл. Ен. V. 9.
Сивизна, -ни, ж. Сѣдина. Сивизна на висках. Ном. № 8709.
Французчина, -ни, ж. Французскій языкъ и вообще все французское. Людина.... мало тямуща в рідному слові, бо московщина вкупі з французчиною прибивали його к землі.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЯРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.