Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

недостача

Недостача, -чи, ж. 1) Недостающее количество, недостатокъ. Сього-того треба, жінка не вважає: тілько чого недостача, — в батька-матір лає. Грин. III. 296. Давай більше грошей, щоб не було недостачі. 2) = недостаток. Виростав у голоді та в холоді, у злиднях та недостачах. Мир. ХРВ. 35.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 545.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕДОСТАЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕДОСТАЧА"
Доли́нистий, доли́нча́(с)тий, -а, -е. Низменный.
Змережуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. змережитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Испещряться, испещриться узорами и пр. 2) Расшиваться, расшиться мере́жками. 3) О двухъ частяхъ рубашки, двухъ кускахъ ткани: соединяться, соединиться мере́жкою.
Лиса́н, -на, м. = лисак 2 (о лошади). Желех.
Ли́ствиця, -ці, ж. Часть звіяшок (Cм.). МУЕ. III. 14.
Перегромаджувати, -джую, -єш, сов. в. перегромадити, -джу, -диш, гл. = перегрібати, перегребти.
Розіллятися, -ля́юся, -єшся, гл. = розлитися. Розіллявся сильно-дуже Дунай бистра річка. Чуб. V. 323.
Слонь, -ня м., слонька, -ки, ж. пт. Scolopax rusticola, вальдшнепъ. Вх. Пч. II. 14.
Тарановий, -а, -е. Относящійся къ тарану.
Твердісічко нар. = твердісінько. Шейк.
Утіканка, -ки, ж. = утік. Утіканка не славна, але дуже пожиточна. Чуб. І. 278.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕДОСТАЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.