Дале́ко нар. 1) Далеко. На Чорте море.... далеко поглядає. Добре далеко чутно, а ледаче ще далі. Далеко, як оком, сягнеш. 2) Долго. Ой високо соколові до неба літати, ой далеко козакові до осени ждати. Ум. Далече́нько. Далеченько обійшла од свого села.
Залету́ха, -хи, ж. Залетная птица.
Запи́рськати, -каю, -єш, гл. Запрыскать.
Нава́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. нава́житися, -жуся, -жишся, гл. 1) Осмѣливаться, осмѣлиться. 2) Рѣшаться, рѣшиться. Вона на таке наважилась, аби його привернути до себе. Іще Сомко не наваживсь, що в таку трудну минуту чинити. — на кого, на що. Вознамѣриваться, вознамѣриться что-либо сдѣлать съ кѣмъ, съ чѣмъ. Я наваживсь на того коня, то й буде мій. Наважмось, браття, на спасенну річ. 3) Пристращаться, пристраститься. Був і нічого собі чоловік, але як наважився до горілочки, то, — бачите, — все до жидів переносив.
Нога, -ги́ ж., мн. но́ги и но́зі. 1) Нога. Вовка ноги годують. Приїхавши до владики, стала на порозі, вклонилася низесенько аж в самиї нозі. Скриплять чоботи на нозіх. в но́ги. Дать тягу, удрать. Которі в плач, а хто в ноги, — тілько залопотіло. Він мене канчуком, а я в ноги. нога́ за ногою іти. Медленно идти. Ішов захожий тихо, нога за ногою. Обоє, похнюпившись, мовчки тягли нога за ногою. придати ходи в но́ги. Поспѣшить. Чим дуж придав ходи в ноги. до ніг упа́сти. Упасть въ ноги. до ноги вирізати. Истребить до послѣдняго человѣка. Три дні різали усіх липован, геть чисто, до ноги вирізали... і ноги не осталось. Также: до ноги попродати — рѣшительно все продать (о домашнихъ животныхъ). Попродали худобу до ноги. до ноги чоботи шити. Шить сапоги на каждую ногу на особую колодку, а не оба на одну. догори ногами. Вверхъ дномъ. Усе догори ногами поперевертав. задерти ноги. Окочуриться, околѣть. 2) сорочі но́ги. Раст. = остріжка. Ум. ніженька, ніжечка, ніжка. Літом ніжкою, а зімою ручкою.
Портреть, -ті, ж. = портрет. Така била уродліва, що у кождого царя вибіта єї портреть била, вимальована.
Прошвендяти, -дяю, -єш, гл. Прошляться. Прошвендяли заробітчане цілий тиждень.
Сустав, -ва, м. Суставъ, сочлененіе. Без жил, без сустав, а на ноги встав. Ум. суставець, суставчик.
Торгнути, -ну, -неш, гл. Дернуть.
Шкуряний, -а́, -е́ = шкуратяний. Гарапник шкуряний, плетений. То ще тоді діялося, як шкуряні гроші на світі були.
