Воздяно нар. Прохладно. Та й жара ж яка! — Нічого, як доїдемо до Полтави, буде воздяніш. Спустимось до річки, а коло річки завжде буває трохи воздяно
Дотопи́ти, -ся. Cм. дотоплювати, -ся и дотопляти, -ся.
Жигу́н, -на, м. = джиґун.
Мо́же нар. 1) Можетъ быть, можетъ. Синові може й жалко стило. Треба слухать: може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали. 2) Неужели. Я продав воли за 120 карбованців. — Може? — А Бігме!
Наді́їця, -ці, ж. Ум. отъ наді́я.
Обачний, -а, -е. Осмотрительный, осторожный, внимательный. Гей, — каже, — ти, шинкарко молода, ти, Насте кабашна! Ти, — каже, — до сіх бідних козаків-нетяг хоч злая, да й обашна.
Поцяткувати, -ку́ю, -єш, гл. Сдѣлать орнамента точками.
Свердельчик, -ка, м. 1) Ум. отъ свердел. 2) Мѣтка на мѣшкахъ дегтемъ въ формѣ, напоминающей буравъ.
Сумний, -а, -е. Печальный, грустный. Тяжко сумна душа моя. Слухаючи такі речі, зробиться сумною і на яку часину посмирніша. Ум. сумненький, сумнесенький.
Цуприкувати, -кую, -єш, гл. Тянуть, тащить, рвать.
