Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стулити

Стулити, -ся. Cм. стуляти, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУЛИТИ"
Заме́титися, -чуся, -тишся, гл. Заразиться. Була в його скотинка, та так заметилася і пропала. Новомоск. у. Заметився страшною пошестю. Левиц. Пов. 327.
Заполіти́ти, -таю, -єш, гл. Залетать впередъ; забѣгать мысленно впередъ. Чи їстимете... — Ні, ні! — А що ж я вам даю хиба? — Та я знаю що. — А що? — Молоко. — Еге, мовляли! Яблуко даю! — То давайте, їстиму! — То-то! не заполітайте ж ніколи! Канев. у.
Копивка, -ки, ж. = копилиця. Вх. Лем. 426.
Корзити гл. = корзати. Мнж. 182.
Лямпа́рт, -та, м. Леопардъ.
Окручувати, -чую, -єш, сов. в. окрути́ти, -чу, -тиш, одн. в. окрутну́ти, -ну, -не́ш, гл. = обкручувати, обкрутити, обкрутнути.
Перевідуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. перовідатися, -даюся, -єшся, гл. = перевідувати, перевідати.
Підопліка, підо́плічка, -ки, ж. = підіплечка. Мнж. 159.
Пустошити, -шу, -шиш, гл. Опустошать. Щоб гаїв, садів не пустошили.
Штемп, -пу, м. Клеймо. Шевч. ІІ. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТУЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.