Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стулити

Стулити, -ся. Cм. стуляти, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУЛИТИ"
Ґу́лий, -а, -е. Безрогій (о волахъ, коровахъ). Запрігши ґулих він, — ну переліг орати. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 94). Ґулий віл. Мнж. 182.
До́вбня, -ні, ж. Большой деревянный молоть. Носиться, як дурень з довбнею. Ном. № 2592. Ідіть по довбню, — нехай іде волів бить, бо не хочуть води пить. Рудч. Ск. І. 47.
Дрізд, дрозда́, м. = дрозд. Вх. Пч. II. 15.
Жінва́, -ви ж, соб. Женщины, бабье. У тому Кодаці (слобода) жінва так чирінями й сидить.
Княжий, -а, -е. Княжескій. Лютує голод в Україні, лютує в княжому селі, скирти вже княжі погнили. Шевч. 332.
Лути́на, -ни, ж. 1) Лубъ. Желех. 2) Прутъ. Угор.
Сторожок, -жка, м. Въ водяной мельницѣ: каждый изъ двухъ столбиковъ, за которыми движется заставка. Черн. у.
Умовно нар. 1) Условно. 2) Убѣдительно, стараясь уговорить, убѣдить. Одкаже йому тихо, та умовно так уже. МВ. ІІ. 109.
Флинта, -ти, ж. 1) Родъ ружья. Для сильной армії своєї.... наклали повні гамазеї гвинтівок, фузій без пружин, булдимок, флинт і яничарок. Котл. Ен. IV. 56. 2) Неряшливая, нерадивая дѣвка. Вх. Лем. 477.
Чабер, -бра, м. Раст. Satureja hortensis L. ЗЮЗО. І. 135.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТУЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.