Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стулятися

Стулятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. стулитися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Складываться, сложиться вмѣстѣ, сжиматься, сжаться, прижиматься, прижаться другъ къ другу. Чи так у вас, як у нас на березі колючки? Чи так у вас, як у нас стуляються губочки? Мил. 108. Дід трохи притомивсь, вже і торба з запасом стулилась. Стор. І. 98. 2) О человѣкѣ, животномъ: съеживаться, съежиться. — плечима. Пожать плечами. Стуливсь плечима та й пішов. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУЛЯТИСЯ"
Близнити, -ню, -ниш, гл. Рожать близнецовъ. Два годи близнила, а на третій змилила. Черк. у.
Видержати Cм. видержувати.
Гилинуватий, -а, -е. Больной грыжей. Казали, що він гилинуватий, а я гили в його не бачив. Кобел. у. (Залюб.).
Крас, -су, м. = краса. Вдовонька не дівонька, не дівочий крас. Чуб. V. 71.
Полонити, -ню́, -ниш, гл. 1) Плѣнить. 2) Дѣлать проруби во льду. Kolb. І. 68.
Попередзвонювати, -нюю, -єш, гл. Окончить звонить (во множествѣ).
Потріскатися, -каюся, -єшся, гл. Потрескаться. Ворота кам'яні од великого жару потріскались. Стор. МПр. 42.
Таськання, -ня, с. Призывъ утокъ крикомъ: тась-тась! Шейк.
Типичний, -а, -е. Типическій. Обличчє.... типичне українське. О. 1862. І. 49.
Унахилку нар. Наклонивъ. Я напився води з відра внахилку.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТУЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.