Вимушувати, -шую, -єш, сов. в. вимусити, -шу, -сиш, гл. Вынуждать, вынудить.
Допина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. допну́тися и доп'ясти́ся, -пну́ся, -не́шся, гл. 1) Дотягиваться, дотянуться до чего-либо. Пнеться, пнеться та й допнулось ручкою до квітки. 2) Домогаться, добиваться, добиться. Попоп'явшись добренько, свого можна таки доп'ястись.
Загарча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заворчать (о собакѣ). У бур'яні бровко муругий... він на Енея загарчав.
Звіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. вві́рити, -рю, -риш, гл. 1) Провѣрять, провѣрить, вывѣрять, вывѣрить. Я його вже звірила за того карбованця. Н. Волын. у. Я звірив на собі, що нема й гірше, як води вип'єш з холоду. 2) Довѣрять, довѣрить. Він на ню звіряв усе своє добро.
Нетварь, -рі, ж. = некваря.
Оружина, -ни, ж. Ружье. Ой шли чумаки з України, стали на попасі край долини, викресали огню з оружини. Для сильной армії своєї рушниць, мушкетів, оружин наклали повні гамазеї.
Похолодити, -джу́, -ди́ш, гл. Охладить.
Прокашлювати, -люю, -єш, сов. в. прокашляти, -ляю, -єш, гл. Прокашливать, прокашлять.
Скнара, -ри, об. Скупецъ, скаредъ, скряга.
Хирбет, -ту, м. Спина.