Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стукотіння

Стукотіння, -ня, с. Стукъ, стучаніе. Лохв. у. Віз покотився, і стукотіння далеко розляглося по степу. Левиц. Пов. 236.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУКОТІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУКОТІННЯ"
Вигинатися, -наюся, -єшся, гл. Изгибаться, выгибаться.
Гре́бання, -ня, с. Брезганіе, пренебрежете.
Довгоши́їй, -шия, -шиє Длинношеій. Васильк. у.
Дограва́ти, -граю́, -є́ш, сов. в. догра́ти, -гра́ю, -єш, гл. Доигрывать, доиграть. Дід до вечора дограв, а увечері став іти додому. Грин. II. 59.
За́міжжю нар. Замужемъ. Мати вже тоді були, кажуть, заміжжю. Пирят. у. Вона в чужому селі заміжжю. Пирят. у.
Обкоситися, -шуся, -сишся, гл. Окончить косьбу.
Передешевити, -влю́, -виш, гл. Продешевить.
Подряпатися, -паюся, -єшся, гл. Поцарапаться. Так він у терен, думає: там хоть подряпається. Рудч. Ск. І. 54.
Поспішний, -а́, -е́ Торопливый. Поспішних чорт хапає. Ном. № 13733., Ум. поспішненький.
Прут, -та, м. Хлыстъ, прутъ, розга. Грин. III. 657. Бог не карав прутом. Ном. № 53. Ой у лісі на горісі скаче птах по пруті. Чуб. V. 630. Зелізний прут. Грин. III. 657. Ум. прутик, пруточок, прутчик. Прутчик... зламав. Млак. 103.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТУКОТІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.