Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стуку!

Стуку! межд. = стук! Ой стуку-стуху, подай, серце, руку. Чуб. V. 53.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 222.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУКУ!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУКУ!"
Галівник, -ка, м. 1) Канатъ, которымъ тянуть паромъ. Камен. у. 2) Работникъ, тянущій судно, бурлакъ. Черк. у. Cм. галювати 1.
Єзуї́тство, -ва, с. Езуиты, а также образъ дѣйствій, подобный езуитскому. К. ПС. 8. Волів лучче тихо попувати, ніж з ляхами бучно панувати, єзуїтству в ноги себе слати. К. МБ. X. 2. Та се ж гірше того єзуїтства проклятого. Морд. Пл. 124.
За́ячий, -а, -е. 1) Заячій. На новий рік прибавилось дня на заячий скік. Ном. № 513. 2) Раст.: а) за́ячий го́рох. Астрагонъ широколистый. б) — капу́ста. Sedum Telephium L. ЗЮЗО. І. 168. в) — квас. Oxalis. Шух. І. 22. г) за́яча крівця́, за́ячий кріве́ць. Hypericum perforatum L. ЗЮЗО. І. 125, 168. д) — кров. Majanthemus bifolium L. ЗЮЗО. І. 128. е) — чі лапки́. Eriophorum angustifolium Roth. ЗЮЗО. І. 121, E. latifolium Норре. ЗЮЗО. І. 122. ж) — орі́шки Amygdalus nanna L. ЗЮЗО. І. 111. з) — сала́та. Ranunculus Ficaria L. ЗЮЗО. І. 133. и) — у́хо. Verbascum Lychnitis L. ЗЮЗО. І. 140. і) — холодо́к. Asparagus officinalis. ЗЮЗО. І. 113. к) — щаве́ль, щаву́х. Oxalis Acetosella L. ЗЮЗО. І. 130.
Зубелити, -лю, -лиш, гл. Взнуздывать. Угор.
Первохристиянський, -а, -е. Первыхъ временъ христіанства. К. ХП. 11.
Підсковзнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Поскользнуться. А я трохи не захитався, трохи не підсковзнувсь на стежці. К. Псал. 166.
Пустопаш нар. Безъ пастуха. Камен. у. Ходять коні пустопаш. Камен. у. Тоді вони коней пустопаш попускали. АД. І. 118. В полі вже тілько стерні жовтіли та рябіли гуси, а де-де й худобина ходила пустопаш. Св. Л. 63.
Ручний, -а, -е. 1) Ручной. І їх славних оковами ручними окрутять. Шевч. 611. 2) О писаньѣ: рукописный. Друковане й ручне письмо читать навчились. К. Дз. 153.
Умилосердствоваться, умилостивиться Сусе, Сину Божий, відпусти нам гріхи; а умилосердися над нами. Kolb. II. 284.
Упімнення, -ня, с. Напоминаніе. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТУКУ!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.