Верзти, -зу, -зеш, гл. Говорить вздоръ, болтать, плести, пустомелить. Великий крик всі підняли і всяку всячину верзли. Стара собако, де б молиться, верзеш тут погань. Іван Уласович і не слуха, що вона йому верзе.
Вибаяти, -баю, -єш, гл. Выболтать, разсказать. Що бають, то вибають.
Заві́дати Cм. завідувати.
Ми́зкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Занашиваться, затаскиваться, истрепываться (объ одеждѣ). Як усякому свою одежу давати, так вона ж не мовиться, а все мизкається та мизкається. 2) — з ким. Заигрывать съ кѣмъ. Cм. мизгатися.
Моло́тися, мелюся, -лешся, гл. Молоться. Нехай твоє мелеться, не вибірай.
Просерен, -ну и просерень, -ня, м. Раст. а) Подснѣжникъ, Calanthus nivalis L. б) Crocus riticulatus. L.
Рудяний, -а́, -е́ 1) Кровавый.
2) О водѣ: покрытый ржавчиной.
Сутісок, -ску, м. Очень узкая, тѣсная улица, тѣсный проходъ.
Схованець, -нця, м. Спрятавшійся, укрывшійся. Як шукали Христа згубити, то він утік та й сховався і найперше в ясла між воли. Жиди так його шукають, так шукають! А волики їдять собі пашу та все мордою пригортають схованця.
Черничити, -чу, -чиш, гл.
1) Быть монахиней, богомольствовать.
2) Жить монашеской жизнью Понеділкує, черничить, киянок годує; свічку, ладан в церкву Божу любить подавати.
