Захи́стник, -ка, м. Защитникъ.
Кайдани, -нів, м. мн. Кандалы, оковы, цѣпи, колодки. Возьміть Палія Семена та забийте в кайдани. Часто бо заковувано його в кайдани. . Ой дала ж, дала славним запорожцям та цариця заплати: ой понабивали на ноги кайдани, дали в руки лопати. Угору руки підіймали, кайданами забряжчали. Ум. кайданики, кайданочки. Кайданики на ноженьки, а скрипонька у рученьки. Ой будемо зімувати в Станіславі на риночку, в кайданочках, в залізочку.
Канцілюга, -ги, ж. Бранное слово. Аже поти коїла, поки розвела чоловіка з жінкою, канцілюга така.
Кіть-кіть! меж. Катится. І перекинулась клубочком, кіть-кіть з Олимпа як стріла.
Лични́й, -а́, -е́ Аккуратно сдѣланный. А й личний він!
Оклепанець, -нця, м. = околот 1.
Присвят, -ту, м. Посвященіе. Присвят усіх моїх творів землякам.
Ставний, -а, -е. 1) Статный, стройный. Мій жених був хороший такий, Господи! чорнявий, ставний.
2) Прудовой. Ставна вода.
Убуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. убутися, -буюся, -єшся, гл. Обуваться, обуться, надѣвать, надѣть обувь. Встав бурлака, не вмивався, нема свити — не вдягався, нема чобіт — не вбувався. В золоті черевички убулася.
Хорошка, -ки, ж. = хорохонька.