Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

струхти

Струхти, -хну, -неш, гл. Сгнить. Корінь його струхне. К. Іов. 30. Галя може струхла там у землі. Рудч. Ск. І. 138.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУХТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУХТИ"
Ворожиль, -ля, м. = ворожбит. Вх. Лем. 400.
Жіно́та, -ти, ж. = жіноцтво 1. В останню квадру жінота ні за віщо ні садитиме нічого, ні сіятиме. Ном. № 13148.
Правіжка, -ки, ж. Взысканіе, требованіе уплаты. Мир. ХРВ. 357. Cм. правина.
Промога, -ги, ж. = проможність. Желех.
Простяком нар. Напрямикъ, ближайшею дорогою. Він їхав до нас простяком, а не тим шляхом. Новомоск. у.
Супіскуватий, -а, -е. Супесчаный. Нѣж. у.
Тесть, -тя, м. Тесть. Тесть любить честь, а зять любить взять. Шейк. Ум. тестенько, те́стечок, тестонько. Гол. IV. 220.
Усушити, -шу, -шиш, гл. Насушить, осушить.
Фіновщина, -ни, ж. = крижмо. Желех.
Чупкар, -ра, м. Дубоносъ, Coecothraustes vulgaris. Вх. Лем. 453.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРУХТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.