Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стуга 1

Стуга 1, -ги, ж. 1) Плетеная коробка изъ лозы, обмазанная глиной — для сохраненія зерна, муки. Розумна жона, як стуга пшона. Ном. № 1406. 2) Коробка изъ дуба. Виносе стужку з пирогами на місто. Лебед. у. Ум. стужка, стужечка. Узяли стужку з калачами. К. ЧР. 282.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУГА 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУГА 1"
Відмага, -ги, ж. Отказъ, отговорка. Це відмага тільки. Н. Вол. у.
Мальо́вка, -ки, ж. Раскрашиваніе, разрисовываніе. Вас. 183, 184.
Мертв'я́щий, -а, -е. Умертвляющій, убивающій. цілюща та мертв'я́ща вода. Живая и мертвая вода (въ сказкахъ). Рудч. Ск. І. 130.
Наволі́чний, -а, -е. Посѣянный «наволо́ком». Чого се жито таке рідке? — Е, воно наволічне, то й рідко зійшло. Павлогр. у.
Призорити, -рю, -риш, гл. Подстеречь, подсмотрѣть.
Різникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть мясникомъ, заниматься продажей мяса. Вік звікували та нічого того не було, як тепер повелось, що коли різникуєш, то й плати за право-торговлю. Харьк.
Сіпом нар. Дергая. Коні везуть сіпом. Ромен. у. (Леонт.).
Смерком, смеркома, нар. Въ сумерки. Увечері, смерком уже, вертаються з панщини люде. МВ. (О. 1862. III. 43). Прийшов так уже смеркома, як сонце зайшло. Екатер. у.
Схизма, -ми, ж. Расколъ, ересь; названіе иновѣрцевъ у католиковъ.
Фацарити, -рю, -риш, гл. = капарити 2. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТУГА 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.