Бануш, -ша, м.
1) Сунь говяжій.
2) Кушанье: кукурузная мука, смѣшанная со сметаной и сваренная.
Дрисля́чий, -а, -е. Относящійся къ поносу.
Кендюшок, -шка, м. Ум. отъ ке́ндюх.
Околиця, -ці, ж.
1) Околица, окрестность. Розійшлись чутка по всій околиці галилейській. Мене все село і вся околиця зове майстром над майстрами. Полупанки роз'їзжали геть по околиці з сурмачами.
2) Околышекъ. До лиця околиця. Шапка бирка, зверху дірка, шовком шита, буйним вітром підбита, а околиці давно немає.
3) Огороженное поле.
4) Сильно удобренный участокъ земли, представляющій переходъ отъ города къ полю. Козелец. у. Ум. око́личка. Держать шапочки за околички.
Пильний, -а, -е. 1) Прилежный, усердный, рачительный, тщательный, старательный.
2) Безотлагательный, нужный, спѣшный. Скорим часом, пильною годиною до города Чигрина прибував.
3) Пристальный. Пильний погляд.
4) Внимательный. Ум. пильне́нький, пильне́сенький.
Погуляння, -ня, с.
1) Гуляніе, хожденіе куда либо въ свободное время. У неділю одпрохалась якось у батька на погуляння. Вийшли ми за село, на могилу.
2) Охота; война. Як поїхав королевич на погуляннє, та покинув Марусеньку на горюваннє. Як приїхав Василь з погуляння: пані-матко, де моя Галя? А Мазепенко... зібрав свою ватту, — гайда в степ! да й забушував. Гей, каже, царю, давай на погуляннє! Петро жахнувся: знав, що ніякою силою не одоліє.
3) Пирушка, гульба. Узяв вісім п'ятаків на погуляння. Ум. погуля́ннячко. З погуляннячка йду, я нікого не боюся.
Священників, -кова, -ве = попів. Раяли мені люде, щоб я брав священникову дочку. Сг.... = зг.
Сідавка, -ки, ж. Сидѣнье для ткача въ ткацкомъ станкѣ. Cм. сідець.
Сніт, -ту, сніта, -ти, ж. Чурбанъ, отрубокъ.
Щамбити, -блю, -биш, гл. Щепать.
