Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стуга 2

Стуга 2 нар. Потуже. Да в'яжи, вража татарюго, да назад руки стуга. Грин. III. 590. Та підтягай, малий джуро, та попруги стуга. Мет. Ум. стугенька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУГА 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУГА 2"
Божкувати, -ку́ю, -єш, гл. Постить. Желех.
Будовця, -ці, м. = будівник. Е, він тут на всю губерню будовця, такого тут і нема, як він. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Жартли́вий, -а, -е. = жартівливий. Я з Петром моїм щаслива і весела, і жартлива. Котл. Н. Полт. 345.
Капут несклоняемое. Конецъ, смерть, гибель. Там йому й капут. Ном. Присягайте мені на послушенство гетьманське, а не присягнете, то тут вам і капут. К. ЧР. 300. дати капут. Убить. Ми йому дамо капут! Рудч. Ск. І. 26.
Матеркува́ти, -кую, -єш, гл. Бранить по матери. Вх. Лем. 434.
Мочари́стий, -а, -е. = мочаруватий. Хотинск. у.
Порізникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть мясникомъ нѣкоторое время.
Скособочитися, -чуся, -чишся, гл. Перекоситься на одну сторону. Стіг скособочився. Волч. у.
Туча, -чі, ж. Гроза. Гряду-тучі увійшов, а злих рук не увійшов. Шейк. Ум. тучка.
Уживання, -ня, с. Употребленіе, потребленіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТУГА 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.