Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стуга 2

Стуга 2 нар. Потуже. Да в'яжи, вража татарюго, да назад руки стуга. Грин. III. 590. Та підтягай, малий джуро, та попруги стуга. Мет. Ум. стугенька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУГА 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУГА 2"
Викласти Cм. викладати.
Вишонка, -ки, ж. — польова. Раст. Amygdalus campestris. Лв. 96.
Гони́ця, -ці, ж. 1) Корова во время течки. 2) Сладострастная женщина. Желех.
Дикту́ра, -ри, ж. 1) Диктовка. Прокаже в диктуру дещицю. Ном. Од видавця І. 2) Вата, положенная въ чернильницу, чтобы не разливались чернила. Чорнила просить. Навіть «диктурою» не відмовишся. Щоб не розливалось чорнило, дітвора напиха бавовни в каламар і вже робить пером, що видушить, наче б і вмочив. Отсе й єсть «диктура». Св. Л. 164.
Паляничити, -чу, -чиш, гл. Печь паляниці? Встрѣчено въ слѣд. пословицѣ: Так вже його піч спекла, так його паляничить. Ном. № 2131.
Перевіяти, -вію, -єш, гл. Перевѣять. Грин. І. 167.
Попереганяти, -няю, -єш, гл. То-же, что и перегнати, но во множествѣ. Попереганяйте вівці на той бік, там краща паша. Екатер. у.
Поріб, -робу, м. Утокъ. Желех. Гол. Од. 37, 40.
Роз'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. роз'язатися, -жуся, -жешся, гл. = розв'язуватися, розв'язатися.
Стравне, -но́го, с. Кормовыя деньги.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТУГА 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.