Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стуга 2

Стуга 2 нар. Потуже. Да в'яжи, вража татарюго, да назад руки стуга. Грин. III. 590. Та підтягай, малий джуро, та попруги стуга. Мет. Ум. стугенька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУГА 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУГА 2"
Видаток, -тку, м. Умолоть. Гречка стеблом була путяща, а не було доброго видатку. Волын. г.
Жура́влик, -ка́, м. Ум. отъ журавель.
Знемочи, -жу, -жеш, гл. = знемогтися. Желех.
Католик, -ка, м. = католик. Я прощаю, що ви католики. Шевч. 204.
Образок, -зка, м. 1) Ум. отъ образ. 2) мн. Обранки. Раст. Calla palustris L. ЗЮЗО. I. 115. Ум. образочок.
Повість, -ти, ж. Повѣсть, разсказъ. Так казала мені стара Куцайка, росказуючи сюю повість. Кв.
Рудуватий, -а, -е. Рыжеватый; коричневатый. Н. Вол. у.
Сквернити, -ню́, -ни́ш, гл. Осквернять. Умийтеся; образ Божий багном не скверніте. Шевч.
Усцикатися, -каюся, -єшся, сов. в. усцятися, -цюся, -цишся, гл. Обмачиваться, обмочиться (уриною).
Чоботоробець, -бця, м. Названіе сапожника въ шутливомъ величаніи, сложенномъ на манеръ церковнаго: Величаєм тя, шевче чоботоробче, і чтем твоє шило і правило, твоє погане ремісло! Гн. II. 214.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТУГА 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.