Біднити, -ню́, -ни́ш, гл. Дѣлать бѣднымъ. Біднили нас постоями.
Жирови́тий, -а, -е. Прожорливый. Жировитий чоловік. Корній жировитий — сам цілий хліб ззість.
За́водня, -ні, ж. Хлопотливое дѣло, — заведешь его, да и не оберешься хлопотъ. Я не хочу робити млина, не хочу цієї заводні.
Залескоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Запищать (о кобчикѣ). Кібчик залескотів, спускаючись на березу.
Лич, -чі, ж. = личчя. Свині хоч золотое колце управ, а вона не пойдеть всадити лич у гумно, разві у що иноє.
Попаденко, -ка, м. Сынъ попадьи.
Розстогнатися, -нуся, -нешся, гл. Приняться стонать. Ото вона і розстогналась: така хвора, така хвора.
Святий, -а, -е. Святой. Хліб святий. нехай мене святий хрест побє! — божба. Свята присяга перед тобою, що-сь присягався передо мною. — вечір. = свят-вечір, — неділя. Свѣтлое воскресенье. У святу неділю не сизі орли заклекотали. — письмо. Священное писаніе. 2) Святой, угодникъ божій. Як Бог не поможе, то й святі не оборонять.
Темносивий, -а, -е. = темносірий.
Утеряти, -ряю, -єш, гл. Утратить, потерять, лишиться. Та втеряла вчора вечір, втеряю й тепера. Свою красоньку втеряла.
