Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

німота

Німота, -ти, ж. 1) Нѣмота. Мов поніміли усі. І збоку дивлячись, видно, як та німота кожного гнітить. Мир. Пов. І. 131. 2) соб. Нѣмые. 3) соб. Нѣмцы. Мірялися з москалями, з ордою, з султаном, з німотою. Шевч. 130.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 567.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НІМОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НІМОТА"
Бондаренчиха, -хи, ж. Жена сына бочара.
Ґарґа́чки, -чок, ж. мн. Крыжовникъ. Вх. Лем. 407. Cм. Аґрус.
Ду́шка, -ки, ж. 1) Ум. отъ душа. Ном. № 4573. Кв. II. 237. 2) Платье для дѣвочекъ — безъ рукавовъ, съ прорѣхой назади, зашнуровывающейся на спинѣ. Гол. Од. 23.
Затала́пати, -паю, -єш, гл. Забрызгать, запачкать жидкой грязью одежду. Желех.
Лойови́й, -а́, -е́ Сальный, сдѣланный изъ свѣчнаго сала. Лойова свічка. Лойове світло. Конст. у.
Наді́йсь нар. Чай, вѣроятно. Люде дивуються, що я весела: надійсь горя-біди не знала. МВ. (О. 1862. III. 34).
Невидальце, -ця, с. Невидаль. Чого б я дувся? Що попович? Овва! яке ж невидальце! Св. Л. 168.
Срач, -ча, м. Ретирадъ, нужникъ, отхожее мѣсто. Макс. (1849) 69.
Устеляти, -ляю, -єш, сов. в. устеляти, -лю, -леш, гл. Устилать, устлать, покрывать, покрыть. Ой ідуть дощі все тучнії, а землю прикропляють і травою устеляють. Грин. ІІІ. 637. Устілки устеляти у чоботи. Конст. у.
Щедрівниця, -ці, ж. Поющая щедрівку. Чуб. ІІІ. 476.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НІМОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.