Віко, -ка, с. 1) Крышка сундука, квашни, бадьи, гроба й пр. Зроблю.... на діжку віко. Зриваю з труни віко, припав до неї. 2) Вѣко.
Вугіль, -гля, м. Уголь. Ум. вуглик, вугличок.
Дихну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Дохнуть. Мороз — дуже старий чоловік; він Як дихне помалу, то й мороз не великий. 2) Повѣять. Ні вітер не дихне, і ніщо не колихнеться.
Запропа́де нар. Напрасно. Ти служиш нам не запропале, тобі я добре заплачу.
Кілкий, -а́, -е́ Колючій. Зеленими споришами і кілкими будяками.
Ме́рти, мру́, мре́ш, гл. 1) Умирать, мереть. З щастя не мруть. У Горбоносихи мерли діти. 2) Замирать. Чогось сумно і боязно, аж моє серце мре.
Пекарівна, -ни, ж. Дочь, пекаря, хлѣбника.
Побіденний, -а, -е. Горемычный. А тобі мене жаль, як побіденного, нещасливого.
Повстяний, -а́, -е́ Войлочный. Бриль повстяний. Язик мов повстяний.
Процарювати, -рюю, -єш, гл. Процарствовать.
