Благий, -а, -е. 1) Благой, блаженный. Отець Андрій.... устав та: «Боже благий, Боже мій милостивий!» каже.
2) Плохой. Коли хліб благий, то його не жнуть, а косять.
3) Ветхій. Благенькі сорочечки, драночки.
4) Немощный, слабый. Ум. благенький, благонький, благесенький. Віз у його благенький.
Дя меж. Дѣтск. Благодарить, поклониться головой.
Засліди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Запачкать слѣдами (грязной обуви).
Звича́їтися, -ча́юся, -єшся, гл. Привыкать другъ къ другу, знакомиться. День по дню минає, вечір по вечері, а вони собі усе сходяться та говорять та усе лучче звичаються.
Змилоститися, -щуся, -стишся, гл. = змилосердитися. Стали тоді люде Бога просить, щоб послав на їх лучче смерть. Тоді Бог змилостився і послав на їх смерть з косою.
Зрівна нар. Ровно? Поровну? Зрівна, дружбоньку, зрівна, край коровай здрібна.
Посвистач, -ча, м. Богъ вѣтровъ, погоды. Встрѣчено въ фальсифицированной думѣ и таковомъ же вступленіи къ ней, опубликованныхъ Шишацкимъ-Илличемъ (о походѣ князя-язычника въ христіанскую землю). Слово повидимому выдуманное составителемъ думы.
Приводити, -джу, -диш, сов. в. привести́, -веду́, -де́ш, гл. Приводить, привести. Приводить він до того дерева вовків.
Прижити, -живу, -веш, гл. Прижить (дитя). Жила, жила удівонька та на край села, та прижила та удівонька сина сокола.
Силянка, -ки, ж. 1) Веревочка, снурокъ. 2) Мелкая бисеринка. 3) Низка бусъ, грибовъ. си́лянка ягід. Ягоды, нанизанныя на стебелекъ травы. 4) Ленточка изъ бисера, нѣсколько соединенныхъ низокъ бусъ. Ум. си́ляночка.
