Визеленити, -ню, -ниш, гл. Испачкать о траву. Визеленив сорочку.
Виплітувати, -тую, -єш, гл. = виплітати. Вона виплітувала скатерть на стіл.
Дорі́дний, -а, -е. 1) Урожайный. Хвалить Бога, тепер дорідний год на всячину. 2) Рослый, крупный. Дорідне жито. 3) Прирожденный, врожденный. Дорідна відьма, а єсть відьми роблені, — мати дочці так поробе, то вона й відьмою стане.
Засича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Зашипѣть (о змѣѣ). Гадюка хоч не вкусить, то засичить.
Зяяти, зя́ю, -єш, гл. Зіять. Щоб тобі так рот зяяв, як ото двері зяють. (Як хто не зачинить дверей).
Ми́лостиня, -ні, ж. Милостыня. Багато й старцям милостині подавали. Який манастирь, така милостиня. посл. ум. милостинька. Мала милостинька, та варт за велику.
Позирати, -ра́ю, -єш, сов. в. позирну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Смотрѣть, посмотрѣть, глянуть. Да полядаю, да позираю да на ту чорну хмару. Позирнувши на них гнівно, рече чоловікові.
Пристязати, -за́ю, -єш, сов. в. пристя́жити, -жу, -жиш, гл. Притѣснять, притѣснить. Тут діти маленькі, а тут ще й тим пристязають: хлопець був год чотирнадцяти, — того взяли, наняли за подушне.
Усюсічкий, -а, -е. = усюсінький.
Шлентавий, -а, -е. = шанталовий.
