Вусань, -ня, м. см. усань.
Гарак, -ку, м. Ромъ.
Глуп, -па, -пе = глупий. Хто скуп, собі не глуп.
Заже́вріти, -рію, -єш, гл. Заалѣть, разгорѣться. Але ж оце чого, як тілько сонечко зажевріє, то по всякому дереву і по всякій билині роса і виступає.
Квашення, -ня, с. Квашеніе.
Мурза́лець, -льця, м. = мурзак? Уже ж мені, превражії мурзальці, та й Вкраїна не мила.
Сіпачий, -а, -е. Относящійся къ сіпак'ѣ.
Спільно нар. Совмѣстно, общими силами.
Тітуся, -сі, ж. ласк. отъ тітка. Ум. тітусенька, тітусечка.
Цебер, -бра, м. Большое ведро, (бадья). У Київі на Подолі козаки гуляють: як ту воду, відром-цебром вино розливають. В-осени ложка води, а цебер болота. Там ходила Галечка, Галечка, цебром воду носила, носила.
2) Кадка, чанъ, лохань. Назбірали (молока) цілий цебер; взяли наварили, а тоді насипали в цебер та й загадали Івану скакать. Ум. цебрик.
