Лица́рія, -рії, ж. 1) Рыцари; рыцарство. 2) Рыцарскій уборъ, рыцарскіе доспѣхи. Чи був у тебе отець та мати, що могли тобі таку лицарію дати? Рк. Новц.

Моту́ззя, -зя, с. соб. Веревки. Гниле мотуззя. Гей, гей, рятуйте і мотуззя готуйте. Чуб. III. 326.

Нахтовий, -а, -е. Нефтяной. нахто́ва ля́мпа. Керосинная лампа. Шух. I. 104.

Негожий, -а, -е. Негодный, нехорошій. Ой негожа в кутку вода. Чуб. V. 58. На тобі, небоже, що мені негоже. Ном. № 4779.

Обручка, -ки, ж. 1) Кольцо. Грин. І. 109. Дівчино-рибчино, куплю, серце, обручку, подай, подай крізь кватирочку ручку. Мет. 7. 2) Браслетъ. Сквир. у.

Пленида, -ди, ж. = планида. Г. Барв. 319.

Подавати, -даю́, -є́ш, сов. в. подати, -дам, -даси, гл. 1) Подавать, подать. Як Бог дасть, то і в вікно подасть. Ном. № 13. Будеш, будеш ти лежати, питонки прохати, та нікому тобі буде і кухля подати. Мет. 86. Подай, мила, свою білу ручку. Мет. 261. 2) Давать, дать. Він мені подав за себе викуп. К. Іов. 73. Йому подам на суд увесь мій побит. К. Іов. 27. Він подавав кожному в руку. Рудч. Ск. І. 67. Подавав серпи їм золотії. АД. І. 81. Подати милостиню. Кв. На церкву подав. Г. Барв. 208. — до рук. Вручать, вручить. — звістку. Извѣщать, извѣстить. Левиц. І. 57. Мил. 217. — рушники. Обычай сватовства: принимая предложеніе, перевязать сватовъ особо для того приготовленными полотенцами. От послався до неї, — вона й рушники подавала. Рудч. Ск. II. 49. 3) Отдавать, отдать въ выраженіяхъ: — на глум, на поталу — Cм. глум, потала. 4) Передавать, передать, посылать, послать — письмо, деньги или подарокъ. Вибачайте, що так довго листу не подавала. О. 1862. IX. 111. Коли я умру, то й поховайте і до моєї миленької листи подайте. О. 1861. IV. 96. Ми одписували своєму салдатові та й подали йому два карбованці. Я б гостинчик (татові) подавали, та ніким подать. Мил. 182. подати мо́ву. Передать (слова). Подали тую мову один по одному, один по одному. ЗОЮР. І. 6. 5) — голос. Отзываться, отозваться, заговорить. Чи ви поніміли? Подайте хоч голос. 6) Казаться, показаться. На лиці наче б то чорний подає. Зміев. у. 7) Подало му. О больномъ: ему лучше. Угор.

Позрошувати, -шую, -єш, гл. Оросить (во множествѣ).

Прасолувати, -лу́ю, -єш, гл. Заниматься прасольствомъ.

Прителішуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. прителішитися, -шуся, -шишся, гл. Присосѣживаться, присосѣдиться. Я, каже, тебе, сякий-такий сину, покину! — да й покине ледащиця. А тепер знов прителішується до мене. ЗОЮР. І. 10.