Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брандзя

Брандзя, -зі, ж. = бур'ян. Вх. Лем. 394.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 92.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРАНДЗЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРАНДЗЯ"
Висвищака, -ки, ж. Шуточное названіе кнута (въ народномъ анекдотѣ). О. 1861. IX. 191.
Журавли́ний, -а, -е. Журавлиный.
Забезпе́ка, -ки, ж. Обезпечиваніе, обезопашиваніе.
Колосувати, -су́ю, -єш, гл. Перемолачивать колосья?
Підрадливий, -а, -е. Обманчивый. Як п'єш та почуваєшся по сназі, то чоловікові горілка панує, а як же не почуваєшся по сназі, — ото вже підрадлива річ. Лубен. у.
Повеселити, -лю́, -лиш, гл. Порадовать. Не повеселила ти нас, живучи з своїм Василем. Кв.
Похилистий, -а, -е. = похилий 1. Шапка чорна, похилиста. ЗОЮР. І. 97.
Предся I нар. = предці.
Талапання 1, -ня, с. 1) Названіе дѣйствія отъ глагола талапати. 2) Пачкотня. Хиба се робота — тільки талапання. Брацл. у.
Чепиргач, -ча, м. = кажан. Вх. Лем. 482.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРАНДЗЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.