Відти нар. Оттуда. Бодай туди не дойшло і відти не прийшло.
Відчай, -чаю, м. Безнадежность. Употреб. лишь въ выраженіи: пустити на одчай божий, — на одчай душі. На все отважиться, дѣлать, всѣмъ рискуя.
Гицкати, -каю, -єш, гл. Прыгать, подпрыгивать.
Ду́мати, -маю, -єш, гл. Думать, полагать; предполагать. Коника сідлав і думки думав, бо Чхав далеко аж за гіроньки. Ох не думали ж мої старі очі вбачати пана Шрама. Вони думали, що се мара. Що ти, милий, думаєш-гадаєш, либонь мене покинути маєш.
Майори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Мелькать, виднѣться слегка, изрѣдка. Сонце майорить між хмарами. Не вродила овощ: то там, то там майорить слива й груша. 2) Развѣваться. Тільки чуприна майорить. Табакове листя майорить на вітрі.
Накара́скатися, -каюся, -єшся, гл. Навязаться, пристать.
Начеремшити, -шу, -шиш, гл. Во множествѣ дать. Ти мені тільки снопів начеремшив, що не дам сі з тим ради.
Почеревниця, -ці, ж. Кровавый поносъ.
Роскомашувати, -шую, -єш, гл. Разбрасывать, сорить деньгами.
Чабачок, -чка, м. Ум. отъ чабак.
