Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

византієць

Византієць, -тійця, м. 1) Житель Византіи. 2) Православный. Я — круглий сирота між лютеран, латинців, византійців-християн. К. ПС. 59.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 159.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЗАНТІЄЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЗАНТІЄЦЬ"
Вивірка, -ки, ж. Бѣлка. Вх. Пч. II. 7.
Гурака́, нар. Поднявъ руки вверхъ (ловить, напр. мячъ, брошенный вертикально вверхъ). Гурака хватав гилку. Радом. у.
Жим, -му, м. = задава 2. Миргор. у. Слов. Д. Эварн. Драг. 22.
Лабайстер, -стру, м. Алебастръ. Харьк.
Мачка́тий, -а, -е. О дождѣ: мелкій? Мачкатий дощ. Шух. І. 212.
Нахвалятися, -ля́юся, -єшся, гл. Угрожать. Нахвалялись обікрасти. Рудч. Ск. І. 202. Вилаяв Хведора, трохи не бив і нахвалявся, що... з світу зжене. Мир. Пов. І. 119.
Незнайомість, -мости, ж. 1) Незнакомство. 2) Незнаніе. Незнайомість гріха не творить. Ном. № 106.
Помолоти, -мелю, -леш, гл. Помолоть, смолоть.
Попідкрадатися, -даємося, -єтеся, гл. Подкрасться (о многихъ). І як ті злодії попідкрадалися до коней, шо ми ж і не спали. Валк. у.  
Призапасити, -пашу, -сиш, гл. Запасти. Він собі жінку призапасив тільки про впокійніщі часи. К. ЦН. 225.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЗАНТІЄЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.