Бировити, -влю, -виш, гл. Быть сельскимъ судьей.
Випрати, -перу, -реш, гл. Вымыть (о бѣльѣ). Та виперу чумакові штани та сорочку.
Вистригати, -гаю, -єш, сов. в. вистригти, -жу, -жеш, гл.
1) Выстригать, выстричь.
2) Только сов. в. Остричь всѣхъ. Одбірають на росколи овець.... і стрижуть. Вистригти, випускають.
Договори́ти, -ся. Cм. Договорювати, -ся.
Ма 1) Сокращ. изъ сущ. ма́ти въ бранчивыхъ выраженіяхъ: Ой бабо моя! лихо твоїй ма! Темні луги, темні луги, ярая билина, не зводь з ума, кроть твою ма, бо я не дитина. 2) 3-е лиц. наст. вр. отъ гл. мати = має. чорт-ма, катма! Нѣтъ. Кат його ма! Катма долі на наше щастя! жадного ма. Ни одного нѣтъ. 3) Дѣтск. Нѣтъ. 4) Сокращ. изъ мѣст. моя́, моє. Здоров, синашу, ма дитятко!
Наде́рти Cм. надирати.
Пообкакувати, -кую, -єш, гл. Обгадить (во множествѣ).
Похнюпа, -пи, об. Человѣкъ, постоянно смотрящій въ землю, угрюмый.
Скрикувати, -кую, -єш, сов. в. скрикнути, -ну, -неш, гл.
1) Созывать, созвать. Скрикніть ви сон з усіх сторон на рожденного і хрещеного риба Божого N.
2) Вскрикнуть. Ой мені лихо! — скрикнула молодиця.
Стрел, -лу, м. = стрільба. Слухають, а в тій хатці стрел, пук, тріск, крик.
