Викі́нчувати, -чую, -єш, сов. в. ви́кінчити, -чу, -чиш, гл. Оканчивать, окончить, закончить. Викінчити роботу.
Випідпідьомкатися, -каюся, -єшся, гл. О перепелкѣ: научиться хорошо кричать. Встрѣчено въ скороговоркѣ: Наша перепеличка, мала-невеличка під полукіпком випідпідьомкалась.
Закарлю́чити, -ся. Cм. закарлючувати, -ся.
Кластися, -дуся, -дешся, гл.
1) Быть положеннымъ, класться. Умірать, — не на віз кластись.
2) Ложиться. Ще дівчина спатоньки не клалась, козакова пшениченька зжалась.
3) Готовиться, собираться. Дощик сьогодня клався, клався, та й не зірвався. Кладеться на годину. Се мені дорога кладеться. Як на добро кладеться, то й на скіпку прядеться.
4) — за кого. Выдавать себя за кого. Ти кладешся за доктора.
Одужати Cм. одужувати.
Осоромити, -млю, -миш, гл. Осрамить. Щоб тебе побив несвітський сором, як ти нас осоромив.
Позаливати, -ва́ю, -єш, гл. Залить (во множествѣ). На Великдень водами позалива. Позаливала вода луги, сінокоси. Громада була озвалась, то багатирь зараз їй горілкою роти позаливав.
Полова, -ви, ж. Мякина. Мани та й мани, як горобця на полову. Ум. половка, полівка. Половочка.
Рудявий, -а, -е. Рыжеватый.
Фурка, -ки, ж. = куделя 1.
