Блуканина, -ни, ж. Блужданіе, постоянное блужданіе; скитальничество.
Братонько, -ка, м. Ум. отъ брат.
Гнівати, -ваю, -єш, гл.
1) Гнѣваться, сердиться. Ой вернися, любе кохання, перестань гнівати.
2) Сердить, гнѣвить. А я ж його не гнівала, ні його родини; нехай його перепросить лихая година.
Ді́йшлий, -а, -е. Зрѣлый, созрѣвшій. Ще ти дитя молоде, розумом не дійшле.
Мо́крий, -а, -е. Мокрый. мо́крий дощу не боїться. Голому разбой не страшенъ. № накрив ко́крим рядном. Набросился на кого-либо неожиданно (словесно), огорошилъ кого словеснымъ нападеніемъ. робить — як мо́кре горить. Дѣлаетъ медленно и плохо. Ум. мокренький, мокре́сенький.
Огонь 2, -ні, ж. = огоня.
Пеня, -ні́, ж.
1) Напасть, бѣда. По п'ятінках заробляла, щоб шовкову хустку придбати та сю пеню звязати. Тепер на тебе пеня напала, що не всіх пов'язала. Така нам лучилася пеня! Як на ту пеню і шати приходять. Оце пеня!
2) Придира, привязчивый человѣкъ. Пеня московська.
3) мати на пеню. Имѣть причину для ссоры. Я з тобою не маю нічого на пеню.
4) пеню волокти на кого. Обвинять напрасно, взводить на кого что. Хиба я буду на себе пеню волокти.
Повтирати, -ра́ю, -єш, гл. Утереть (многихъ). Повтирай дітей, бач як повмазувалися квашею.
Полубка, -ки, ж. Деревянная крышка улья. Cм. палуба 2. Прийшов у пасіку, дивлюсь, — полубка лежить на землі, скинута з вуліка.
Проповідуватися, -дуюся, -єшся, гл. Быть проповѣдываемымъ, проповѣдываться. Де проповідувалась євангелія ся?
