Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

визвіл

Визвіл, -волу, м. Освобожденіе. Щеня припне на мотузочці... Воно вищить, задравши голову, визволу просить. Г. Барв. 279.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 159.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЗВІЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЗВІЛ"
Відвоювати Cм. відвойовувати.
Гуня́ти, -ня́ю, -єш, гл. = Гугнявіти.
Дроб'Я́та, -б'я́т, с. мн. Овцы. Желех. Шух. І. 84.
Єй меж. Ей. єй богу, єй же богу, єй же ти богу! Ей Богу. Єй Богу немає. Шевч. 137. Він усе не дає діла робити, ей же Богу. МВ. ІІ. 22.
Запро́хувати, -хую, -єш, сов. в. запроха́ти, -ха́ю, -єш, гл. = запрошувати, запросити. Просимо до хати! — запрохує Чіпка. Мир. ХРВ. 365. Хоч не нагодували, аби запрохали. Ном. № 11919.
Зві́сть, -ти, ж. = звістка. Ходять негарнії звісти. КС. 1882. V. 362. Не вийшла Галютонька, вийшла його свість, ой винесла королевичу да невеселу звість. Чуб. V. 771.
Зві́ток, -тку, м. Пучекъ расчесаннаго льна. Вх. Уг. 249.
Зновити Cм. зновляти.
Обковувати, -вую, -єш, сов. в. обкувати, -кую́, -єш, гл. 1) Оковывать, оковать кусокъ металла, обдѣлать ковкою. Я його (залізо) сам буду на горен класти, а ви тільки молотом обковуйте. Чуб. II. 239. 2) Оковывать, оковать. Обкували себе золотом. Левиц. І. 299. 3) Куковать, покуковать вокругъ чего. Нехай соловейко гніздо в'є, а сива зозуленька обкує. Н. п.
Стукало, -ла, с. То, чѣмъ стучать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЗВІЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.