Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вижлоктати

Вижлоктати и вижлуктати, -таю, -єш, гл. Выпить. (Зевес) вижлоктав підпінка чару. Котл. Ен. VI. 37. Що було останнє у пляшці, вижлуктав без чарки, нахильцем. МВ. (КС. 1902, X. 146).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 159.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЖЛОКТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЖЛОКТАТИ"
Кльоф, -фа, м. Кирка (съ клювомъ). Вх. Лем. 425.
Крумкати, -каю, -єш, гл. = крамкати. Вх. Лем. 428.
Ля́шток, -ка, м. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. МУЕ. III. 20.
Масткосло́вити, -влю, -виш, гл. Умасливать, ублажать.
Під'ядлівчак, -ка, м. пт. Sitta euroраеа, поползень. Вх. Лем. 449.
Поминати II, -на́ю, -єш, сов. в. помину́ти, -ну́, -не́ш, гл. Проходить, проѣзжать, проѣхать и пр. мимо, миновать, минуть. Ми вже той хутір поминули. Зміев. у. Уже петрівочка поминає. Мил. 93.
Понасовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. = понасуватися. Брови на очі йому понасовувались. К. Оп. 4.
Попідволікати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и підволокти, но во множествѣ.
Примочувати, -чую, -єш, сов. в. примочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Примачивать, примочить. Красні русі коси його дочки примочили. Федьк.
Шула, -ли, ж. Столбъ въ заборѣ, въ который (столбъ) вдѣланы доски. Конст. у. То же и въ стѣнѣ хаты, построенной у шули, т. е. такъ, что стѣна составлена изъ бревенъ или горбылей, лежащихъ горизонтально одинъ на другомъ такимъ образомъ, что концы ихъ входять въ продольныя углубленія столбовъ. Чуб. VII. 376, 378.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЖЛОКТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.