Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вижлоктати

Вижлоктати и вижлуктати, -таю, -єш, гл. Выпить. (Зевес) вижлоктав підпінка чару. Котл. Ен. VI. 37. Що було останнє у пляшці, вижлуктав без чарки, нахильцем. МВ. (КС. 1902, X. 146).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 159.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЖЛОКТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЖЛОКТАТИ"
Бойовничий, -а, -е. Свойственный бойцу. Шейк.
Діво́цький, -а, -е = Дівочий. Грин. ІІІ. 224. Жаль мені русої коси і дівоцької краси. Мет. 152.
Дрі́бен прил. = дрібний. А не піде дрібен дощик без чорної хмари. Мет. 85.
Змружити Cм. змружувати.
Омпити, -плю, -пиш, гл. = вонпити. Вх. Зн. 43.
Плюхнути, -ну, -неш, гл. 1) = хлюпнути. Cм. плюхкати. Драг. 42. 2) Садясь, опуститься сразу, какъ бы упасть. Плюхнула в крісло, аж її підкинуло. МВ. L 113.
Подирати, -раю, -єш, гл. Драть, рвать. Переносно: ругать. Як бере, то свого батька дере, а як віддава, то твого подира. Ком. II. № 346.
Поперероджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Переродиться (о многихъ).
Фаля, -лі, ж. Вѣтеръ съ дождемъ. Вх. Лем. 477.
Хороство, -ва, с. Пригожесть. Що по тому хоростві, як не вміє жати? Н. Вол. у. Ой, мати моя, що ти гадала, шо мені світ зав'язала? Ци на хороство, ци на багацтво, ци на хорошу вроду? Чуб. V. 221.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЖЛОКТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.