Відлучати, -ча́ю, -єш, сов. в. відлучити, -чу, -чиш, гл. Отлучать, отлучить, разлучать, разлучить, отдѣлять, отдѣлить. Од жінки одлучив (змія). А тепер я заручена, од челяді одлучена. відлучати дитину. Отнимать ребенка отъ груди. відлучати теля, ягня. Взять сосуна отъ матки, чтобы пересталъ сосать. Одлучи теля од корови.
Зді́бність, -ности, ж. Пригодность, годность; способность. Постеріг я в нім тогді велику здібность до поетичного критицізму.
Кодкати, -каю, -єш, гл. Кудахтать.
Перинка, -ки, ж.
1) Ум. отъ перина. На тобі мою золоту перинку.
2) Личинка муравья.
Прощальник, -ка, м. Козакъ, прощающійся пирушкой со свѣтской жизнью предъ поступленіемъ въ монахи. А погулявши неділь ізо дві да начудувавши увесь Київ, ідуть було вже з музиками до Міжигорського Спаса. Хто ж іде, а хто з прощальником танцює до самого манастиря.... А за ним везуть боклаги з напитками і всякі ласощі.
Родити, -джу, -диш, гл.
1) Родить, производить. Раз мати родила, раз і емірати. Нам Бога не вчить, як хліб родить.
2) Родить, давать урожай. На одвороті гречка родить.
Сисунча, -чати, с. = сисун.
Степліти, -лію, -єш, гл. Потеплѣть.
Тачечка, -ки, ж. Ум. отъ тачка.
Уміщатися, -щаюся, -єшся, сов. в. уміститися, -щуся, -стишся, гл. Помѣщаться, помѣститься. Пита чорта: як ти туди вмістився в пляшку?