Дошмали́ти, -ся. Cм. дошмалювати, -ся.
Запо́рати, -раю, -єш, гл. 1) Закончить работу; убрать. Гм! що робив! біля скотини порався, грубу запорав. Піч файно запорайте. 2) Забороновать послѣ посѣва; вообще: обработать и засѣять поле. Уже засіяв, тра запорати. Харченкови десятини були вже запорані. Скільки ви запорали поля торік? — Вісім десятин толоки та вісім на зяб на овес. 3) Загрязнить. Запорав двері, що гидко й глянути.
Зеленце́м нар. Въ незрѣломъ видѣ. Ей, обскубуть горох наш зеленцем? Арт.( . Саме погане діло, як ото зеленцем що небудь з огородини їсти — зараз почне тебе в отрунку різати.
Метки́й, -а́, -е́ Шустрый, проворный, ловкій, живой, скорый, бойкій. Ота смілива меткая Катря немов перелякалась чого. А до роботи ж яка метка й берка! О, миша метка!
Невдатний, -а, -е. Неудачный, неудавшійся, неумѣлый.
Поправуватися, -вуюся, -єшся, гл. Исправляться. Попрямуйтеся ви, вільні доріженьки, поправуйтеся ви, лихі воріженьки.
Прожерливий, -а, -е. Прожорливый.
Пруг, -га, м. 1) Кромка, край матеріи. 2) Ребро многогранника, грань. 3) = упруг. Сонце стояло вже на вечірньому прузі. 4) мн. Черты. Ум. пружок.
Родиня, -ні, ж. = родина. Обсіла ж мене чужина, все Іванкова родиня.
Сідуха, -хи, ж. Торговка, сидящая на базарѣ. Сластьони шквариливь, сідухи цокотіли. Побіг циган меж сідухи, купив собі хрону.
