Буртись! меж., выражающее быстрое паденіе. Дядина заходилась лягати спати, і я вже розбіралась, аж щось буртись у город, буртись, а послі ліса трісь!
Гупоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. То же, что и гупати, но о дѣйствіи учащенномъ. Чи до нас хлопці гупотять?
Де́рес, -су, м. Раст. Горець, Polygonum.
Зблякува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Поблекнуть. Біле личко не зблякує, а ні чорні брови.
Лома́чка, -ки, ж. Ум. отъ ломака.
Натуркування, -ня, с. Наущенія, наговоры.
Плац, -цу, м. 1) Вообще мѣсто и въ особенности, гдѣ прежде было жилье. 2) Площадь.
Приконеччя, -чя, с. Окончаніе, конецъ. Уся зіма була тепла, а приконеччя дуже холодне. Лебед. у. Приконеччя «Хмельнищини» П. А. Куліша.
Служебка, -ки, ж. Служанка. Коло неї лакеї й служебки ходять. Вона либонь була служебкою біля його Матері, а послі він забрав її за себе. Настя кабашна сама до погреба не одходила, служебку повірну посилала. Ум. служебочка.
Чертець, -тця, м. = Чертіж.