Відмічати, -ча́ю, -єш, сов. в. відмітити, -чу, -тиш, гл. Отмѣчать, отмѣтить.
Жезл, -ла, м. Жезлъ. І Божий жезл минає окаянних.
Залі́зний, -а, -е. 1) Желѣзный. Мишко, на тобі кістяні зуби, дай мені залізні. 2) Переносно: чрезвычайно крѣпкій, могучій. Сумно, сумно гайдамаки залізную силу поховали. 3) залі́зна трава́. Раст.: черный лѣсной горохъ.
Лак, -ку, м. Лакъ. Чорні кучері блищали проти заходу сонця як наведені лаком.
Моска́ти, -ка́ю, -єш, гл. Бить; стучать. Коваль москає молотком.
Перековерзувати, -зу́ю, -єш, гл. Перестать капризничать.
Подосукувати, -кую, -єш, гл. Досучить (во множествѣ).
Позострівати, -ва́ю, -єш, гл. Встрѣтить (многихъ и не разомъ).
Тще Въ выраж.: на тще́ серце. Натощакъ. Cм. натще.
Употужнитися, -нюся, -нишся, гл.
1) Сдѣлаться могущественнымъ. Впотужнились навіки дияволови діти.
2) — на ко́го. Ополчиться. Употужнились на. мене при лихій моїй годині, та свята Господня сила мою неміч заступила.
