Вищикнути, -ну, -неш, гл. Вырвать, выщипнуть. Прійшов Петро — вищипнув листок, прийшла Ілля — вищипнула два.
Кабат, -бата, м. 1) Куртка, солдатскій мундиръ. Ой вийду я з хати та й стану гадати: коби то не зброя, не білі кабати. Ой маю я кабат, зброю, — буде в чім ходити. . 2) У женщинъ — юбка. 3) кабата пійти́. Перекувыркиваться. Пострілений заєць кабата пійшов. Ум. кабатик.
Маму́лити, -лю, -лиш, гл. Пачкать, гадить.
Од'ї.. Cм. отъ від'їдати до від'їхати.
Охрестити, -ся. Cм. охрещати, -ся.
Підпавок, -вка, м. = перепел.
Помочити, -чу́, -чиш, гл. Замочить, помочить. Дощ помочить. Скочила, перескочила та хвостик помочила.
Саж, -жа, м. 1) Хлѣвъ, мѣсто, куда затворяютъ животное для откармливанія. К Різдву Максим у саж закинув кабана. А де отті? невже в сажах годує хам собі на сало? 2) Плетеная изъ лозы овальная корзинка, по формѣ напоминающая яйцо; она погружается въ воду и ней въ хранится поймання рыба.
Слабкий, -а, -е. 1) Слабый, свободный, не тѣсный. 2) Слабый, не умѣющій сдержаться. От брат його чванько слабкий уже на се: що начеркав, то так в дрюкарню і несе. 3) — на уто́ри. Не сдерживающій вѣтровъ. Ум. слабкенький.
Снувавник, -ка, м. Дощечка или деревянная ложка съ двумя дырами, сквозь которыя проходять нитки основы — употребл. при снованіи основы.
