Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згірок

Згі́рок, -рку, м. Холмикъ. Збігла прудко на згірок. Мир. ХРВ. 7. Ум. згі́рочок. Веде його на згірочок. МВ. (О. 1862. І. 77).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 138.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГІРОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГІРОК"
Бік, боку, м. 1) Бокъ, часть тѣла. Узявсь під боки та й думає, що пан. Посл. Тому козакові, що шабелька при бокові. Чуб. 2) Бокъ, сторона предмета, напр. сундука, лодки и пр. Вас. 150, 151; сторона. І по сей бік гора, і по той бік гора. Мет. 34. 3) Берегъ, сторона рѣки, озера. Ой плавали утенята по тім боці ставу. Мет. 83. Ти по тім боці, я по сім боці, — передайся до мене. Н. п. По тім боці — моя доля, по сім боці — горе. Шевч. 4) вилазити боком. Даромъ не проходить. Вилізуть тобі боком оці гроші. Полт. Cм. боком. 5) у боці, у боку бути, зостатися. а) Остаться въ сторонѣ, непричастнымъ. Семен зостається у боці, а Іван одвічай за все. Зміев. у. б) Сойти на второй планъ. Що за город Ніжен, — вже й гарний! а ввійшла у Козелець, — так і в боку, а як у Київ, так і поготів. Г. Барв. 37. 6) на другий бік (видужав, поправився). Еще хуже (заболѣлъ, сдѣлалъ). Фр. Пр. 56. 7) і ні в той бік. Все равно, безразлично. Галиц. 8) боками робити. Тяжело дышать. Фр. Пр. 55. 9) з боку го заїхав. Хитростью поддѣлъ. Фр. Пр. 55. Ум. бочок, боченько, бочечок. На бочейках мат кований пояс. АД. І. 43. Сіделечко в головочки, стременочки у бочечки. АД. І. 138.
Дань, -ні, ж. Дань. Колись був у Київі якийсь князь, лицар, і був коло Київа змій, і кожного году посилали йому дань: давали або молодого парубка, або дівчину. ЗОЮР. II. 27. Дізнались турки, злі недовірки, підписалися до Почаїва що-году дань давати. Чуб. І. 161.
Докомпоно́вувати, -вую, -єш, сов. в. докомповува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Оканчивать, окончить сочиненіе, произведете. Я докомпоновував «Чорну Раду.» К. XII. 10.
За́пуст Ii, -ту, м. и за́пусти, тів, м. мн. Заговѣны. Латин прибрався мов на запуст. Котл. Ен. IV. 24.
Зара́нок, -нку, м. = і. Зарання. На розсвіті, на заранці іще спали бусурманці. Мет. 374.
Здо́йма, -ми, ж. Крючокъ при ловлѣ рыбы зимою неводом. Полт. г.
Підпихати, -хаю, -єш, сов. в. підіпхну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Подталкивать, подтолкнуть. 2) Подтыкать, подоткнуть подъ что; подсовывать, подсунуть подъ что.
Товстокосий, -а, -е. Съ толстой косой (на головѣ). Товстокоса Онися. Морд. Пл. 17.
Уломити, -млю́, -миш, гл. 1) Отломать. 2) Сломать. Як до тонкого дерева вчепиться, то і вломить. Грин. ІІІ. 508. Мені мало рук не вломили, а ти мовчиш. МВ. (О. 1862. III. 70). побіг, як но́гу вломив, — скоро побѣжалъ. Мнж. 162. 3) Броситься въ сторону. (Вовк зайця) от-от нажене; от заєць убік як уломить, — вовк і останеться. О. 1861. У. 59.
Чернядка, -ки, ж. плахта = чернітка. Вас. 170.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГІРОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.