Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвальшиво

Хвальшиво Cм. хвальшиве.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 390.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВАЛЬШИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВАЛЬШИВО"
Відзволятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відзволитися, -люся, -лишся, гл. Освобождаться, освободиться. Одзволилась єси від недуги твоєї. Єв. Л. XIII. 12.
Джереля́стий, -а, -е. Богатый источниками, родниками. Джерелястий, криничастий ставок. Г. Барв. 136.
Домі́в нар. = додо́му. Жид з порожніми бербеницями верне домів. Федьк.
Лаістий, -а, -е. Черный (объ овцахъ и ихъ шерсти). Желех., Ум. лаі́стенький. А все баранці лаістенькі, лаістенькі, круторогії. Гол. II. 16.
Накра́й нар. На краю, въ концѣ. Жила вдова накрай села. Н. п.
Плеснути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ плескати. 1) Плеснуть. Взяв горілку, вихилив та й плеснув під стелю. Г. Барв. 210. 2) Хлопнуть въ ладоши. Плеснула рученятами.
Порплі, -лів, м. мн. = порплиця 2. Вх. Зн. 53.
Торототіти, -точу, -чеш, гл. = таратотіти. Решето тороточе, чогось воно хоче. Драг. 379.
Хабара, -ри́, ж. Взятка. Шейк.
Хавчати, -чу, -чиш, гл. Хрипѣть слабо. Хоч вельми дуже запищить, хоч не до прикладу хавчить, або нявчить, мов по котячі. Гліб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВАЛЬШИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.