Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

починати

Починати, -на́ю, -єш, сов. в. почати, -чну, -не́ш, гл. 1) Начинать, начать. Я не знаю, що мені робити, що мені почати. Тогді козаки як діти не гаразд починали, по дві штуки гармат набірали. Макс. 2) = починатися. КС. 1882. XII. 487.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 392.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧИНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧИНАТИ"
Гучжа́! меж. = Гуджа. Ном. № 4358.
Дерби́на, -ни, ж. Кусокъ дерна.
Драгно́, -на́, с. Грязь, болото. В сіни раз-у-раз вода з стелі натікає, то там вже таке драгно. Черк. у.
Жиро́ваний, -а, -е. 1) Избалованный, шалунъ. 2) Инкрустированный.
Занори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. О мышахъ: заскрестись въ норѣ. Занорили миші під помостом.
Засто́юватися, -то́ююся, -єшся, сов. в. застоя́тися, -стою́ся, -ї́шся, гл. Застаивать, застояться. Кінь на стані трохи застоявсь, треба його проїздити. Грин. II. 12.
Пекучий, -а, -е. Пекучий вітер. Н. Вол. у. Сонце пекуче. МВ. Журба пекуча. МВ. І. 13.
Поліпшити Cм. поліпшувати.
Старчук, -ка, м. 1) Нищенка. 2) = поводатарь. Шух. І. 33.
Частокіл, -ко́лу, м. Частоколъ. ЗОЮР. І. 242. Чуб. VII. 392. Біжи, коню, під новий двір, ой удар копитом об частокіл. Чуб. V. 945. Ум. частокі́льчик.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЧИНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.