Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

починати

Починати, -на́ю, -єш, сов. в. почати, -чну, -не́ш, гл. 1) Начинать, начать. Я не знаю, що мені робити, що мені почати. Тогді козаки як діти не гаразд починали, по дві штуки гармат набірали. Макс. 2) = починатися. КС. 1882. XII. 487.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 392.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧИНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧИНАТИ"
Війка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вія. Вх. Пч. I. 14. 2) = віячка. Вх. Зн. 8. 3) Вѣялка. Славяносерб. у.
Гальва, -ви, ж. Мѣра жидкости. Гальву віна. Гол. ІІІ. 244.
Дересо́вий, -а, -е. Изъ растенія горець.
Зрадливо нар. По-измѣннически. Мессап, забігши збоку, зрадливо, зо всього наскоку, пустив в Енея камінцем. Котл. Ен. VI. 76.
Капчури, -рів, м. мн. Родъ зимнихъ штановъ у гуцуловъ. Вх. Зн. 24.
Котма, -ми, ж. Котомка. Лохвиц. у.
Начісувати, -сую, -єш, сов. в. начесати, -чешу, -шеш, гл. Начесывать, начесать. Тихо дівча косу чеше, що начеше, на Дунай несе. Чуб. V. 275. На тім'ї начесав аж струп. Котл. Ен.
Пиргач, -ча, м. = кажан. Вх. Пч. II. 7.
Тетеря 2, -ряти, с. Птенецъ тетерки. Повна хата тетерят, та нікуди й не летять. Ном. стр. 295, № 151.
Усильніти, -нію, -єш, гл. Усилиться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЧИНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.