Викати, -каю, -єш, гл. Говорить «вы». Господарь слузі не викає.
Гамування, -ня, с. Усмиреніе, укрощеніе, успокоеніе, удерживаніе. Той давно вже їздив по табору, гамуючи козацтво, тільки од його гамування іще гірш підіймавсь гомін.
Дая́ти, даю́, дає́ш, гл. = Давати.
Знавісніти, -ні́ю, -єш, гл. Взбѣситься, сойти съ ума. Рябко! ти знавіснів!
Отуманіти, -ні́ю, -єш, гл. Одурѣть, стать въ тупикъ. Отуманіє дівка зовсім.
Печалити, -лю, -лиш, гл. Печалить. Не хороше ти отце робиш, Іване, печалиш батька.
Підкидач, -ча, м. Подбрасыватель.
Потребувати, -бу́ю, -єш, гл. Нуждаться въ комъ, чемъ. Ми нових богів не потребуємо, ми старого бога любимо. Нащо ти нас потребуєш?
Проквилити Cм. проквиляти.
Тупцювання, -ня, с.
1) Топаніе, отупаніе.
2) — коло кого. Ухаживаніе хлопоты.
