Бесідувати, -дую, -єш, гл.
1) = беседувати. Турок до них бесідує.
2) Говорить, произносить. Маштер бесідує 24 разів «Отче наш».
Зацокоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. 1) Застучать учащенно. 2) Заговорить скороговоркой и громко. А бач, бач! зацокотала пані. . Ми йшли побіля вашого двору, — зацокотіли дівчата.
Злінуватися, -нуюся, -єшся, гл. Полѣниться.
Кавуняччя, -чя, с. Собирательное отъ кавун. І як уродився ж той баштан! то кавуняччя оттаке, а дині оттакі!
Освячувати, -чую, -єш, сов. в. освяти́ти, -чу́, -тиш, гл. Освящать, освятить. Що більше: дар, чи жертівня, що освячує дар? Освяти їх правдою твоєю. А тим часом гайдамаки ножі освятили.
Перележати Cм. перележувати.
Перехрищувати, -щую, -єш, сов. в. перехристи́ти, -щу, -стиш, гл. = перехрещувати, перехрестити. Як побачить було хорошу пані або жидівку, то й перехристить у свою віру.
Подоорювати, -рюю, -єш, гл. Допахать (во множествѣ). Що було недооране в його, все подоорював.
Постояння, -ня, с. Стояніе. Хилилася береза своїй зеленій діброві: дякую ж тобі, зеленая діброво, за моє постояння, кілько я у тобі стояла, буйного вітру не знала.
Синівський, -а, -е. Сыновній.
