Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потішечка

Потішечка, -ки, ж. Ум. отъ потіха.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТІШЕЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТІШЕЧКА"
Віщовий, -а, -е. Вѣстовой. Гуде в Латії дзвін віщовий і гасло всім к війні дає. Котл. Ен. IV. 62.
Гумни́ще, -ща, с. Мѣсто, на которомъ прежде было гумно, гумнище.
Довгоклю́гий, -а, -е. Съ длиннымъ остріемъ (о копьѣ). Спис довгоклюгий. К. Іов. 94.
До́гляд, -ду, м. Присмотръ, надзоръ; попеченіе, уходъ. Чуб. І. 271. Левиц. Пов. 119.
Дудко, -ка, м. = одуд. Вх. Лем. 412.
Марнотра́тка, -ки, ж. Расточительница.
Підневолити Cм. підневолювати.
Порозохочуватися, -чуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розохотитися, но о многихъ.
Процвенькати, -каю, -єш, гл. Проговорить на малопонятномъ или непонятномъ языкѣ; вообще — проговорить, но презрительно.
Худина, -ни, ж. Худоба, также: худое, тощее животное. Худину таку купив, що лиш шкіра та кости, а орати чим? Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТІШЕЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.