Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потішечка

Потішечка, -ки, ж. Ум. отъ потіха.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТІШЕЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТІШЕЧКА"
Браговар, -ра, м. Заторный чанъ. Шейк.
Калап, -па, м. Черная шляпа съ низкимъ круглымъ верхомъ и широкими полями, загнутыми внизъ. Угор. Гол. Од. 79. Лем мене спізнала моя фраєрочка, що мі закладам за калап пірочка. Гол.
Окрутити, -ся. Cм. окручувати, -ся.
Попідманювати, -нюю, -єш, гл. Сманить, соблазнить (многихъ).
Пошрамувати, -му́ю, -єш, гл. Покрыть рубцами тѣло. У тих то случаях (боях) пошрамовано його вдовж і впоперек. К. ЧР. 13.
Прозорчастий, -а, -е. = прозорий. Мир. Пов. II. 84. Прозорчаста вода. Левиц. І. 62.
Ринґач, -ча, м. Быкъ, плохо выхолощенный (Черном.), похожій на племеннаго быка. Мнж. 192. Cм. риндач.
Угнати, -на́ю, -єш, гл. = вугнати. Вх. Зн. 73.
Цвікований, -а, -е. Ученый. Цвікований, та не дрюкований. Грин. II. 308.. Cм. также варіантъ: Учений, та не дрюкований. Чуб. І. 249.
Чудовно нар. Чудесно. О, Мати Божа, що на Ченстоховій своїм вінцем небесним засвітила! Зроби чудовно, щоб ворожа сила ту вовчу яму трупом загатила. К. ЦН. 208.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТІШЕЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.