Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потішати

Потішати, -ша́ю, -єш, сов. в. потішити, -шу, -шиш, гл. Радовать, обрадовать, утѣшать, утѣшить. Кого Бог засмутить, того і потішить. Ном. № 46. Нехай Ірод марно погибає, наш Бог предвічний всіх нас потішає. Чуб. III. 328. Подобно сь ти, мій миленький, тільки мене потішаєш, ой чую я через люде, що ти иншую кохаєш. Чуб. V. 125.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТІШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТІШАТИ"
Буков(ви,, ж.?) Буковый жолудь. Вх. Уг. 228.
Зва́да, -ди, ж. Ссора, распря, раздоръ. Лучча солом'яна згода, як золота звада. Ном. № 3279. Ум. звадка. Нема тії хатки, де б не було звадки. Ном. № 3320.
Картопляний, -а, -е. Картофельный.
Псота, -ти, ж. 1) Бѣдность; бѣда, нужда. Вх. Уг. 264. 2) Плохая погода. Вх. Лем. 458. 3) Брань. Вх. Лем. 458.
Таки сз. 1) Таки, все таки, при всемъ томъ. Хоть не своє — позичене, а все таки лихо. Шевч. З Запорожжя понаходило таки чимало січовиків. Стор. Не скажу таки тобі. Шейк. 2) Именно, же. Таки ж той самий осавула, що колись приходив за Василем, раз зайшов до Ганни в хату. Левиц. І. 59. Поїхали вони, моя прабаба, а її вже прапрабаба, із своїм таки чоловіком на ярмарок. Г. Барв. 426.
Тупісінько нар. Совершенно тупо. Шейк.
Ходільниця, -ці, ж. Ходокъ (о женщинѣ). Така вже з мене старої ходільниця. Черк. у.
Цебрик, -ка, м. 1) Ум. отъ цебер. 2) Раст. Thymus serpyllum. Вх. Пч. І. 18.
Черепанька, -ки, ж. Ум. отъ черепаня. Вх. Зн. 80.
Щедрість, -рости, ж. Щедрость. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТІШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.