Блакит, -ту, м. = блакить 2. А зорі на небі з блакиту виринають. Блакит на небі був такий, що й написать його не можна.
Видивлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. видивитися, -влюся, -вишся, гл. Рассматривать, разсмотрѣть. Буде цілий день видивляться на коня. Скрізь ми там видивилися.
2) Вперять, вперить глаза. Чого ви отце так видивились на мене? Така (гарна), хоч видивись.
Ганчірка, -ки, ж.
1) Тряпка, тряпица, ветошка, стирка. Святая Покрівонько, покрий голівоньку хоч ганчіркою, аби я була жінкою. Зітри ганчіркою стіл, та не тією, а чистенькою.
2) Грязное старое платье. Чого це ти в таку ганчірку убралась? Ум. ганчірочка. Ув. ганчірище.
Дичко́, -ка́, м. Дикій конь. Тут сього дичка, то було встаровину!
Кручак, -ка́, м. Баранъ, больной метлицею, съ червемъ въ головѣ.
Отчемесувати, -су́ю, -єш, гл. Отрѣзать большой кусокъ.
Попсувати, -псую́, -єш, гл. Испортить. Там добре, де нас нема, а куди ми поткнемось, так і попсуємо. Запаски мої найкращі попсували.
Тринди меж. Припѣвъ.
Употужнитися, -нюся, -нишся, гл.
1) Сдѣлаться могущественнымъ. Впотужнились навіки дияволови діти.
2) — на ко́го. Ополчиться. Употужнились на. мене при лихій моїй годині, та свята Господня сила мою неміч заступила.
Чувати, -ва́ю, -єш, гл. Слыхать. Що у вас чувати? А ні виду не видати, а ні чутки не чувати. Де ж таки хто чував, щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась. Чи чувано: вимовити християнській душі, єдиному дитяті: як хоч, хоч і втопися!
