Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потломити

Потломити, -млю́, -миш, гл. = потлумити. Мил. М. 65. То сіно таке, що не дуже потломлять. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЛОМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЛОМИТИ"
Відки нар. = відкіль. Відки йдете? — З під Дунаю. Гол. І. 98.
Накрива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. накри́тися, -кри́юся, -єшся, гл. Накрываться, накрыться. Стоїть дівка з козаком, накрилася рукавом. Н. п.
Обжидати, -даю, -єш, гл. Поджидать. То тоді будеш мене.... в гості обжидати. КС. 1882. XII. 491.
Обмочитися, -чу́ся, -чишся, гл. Замачиваться, замочиться. Хоч по шию в воду та до свого роду, хоча й обмочуся — в роду обсушуся. Чуб. V. 474.
Обтовкти, -вчу, -чеш, гл. Обтолочь.
Перепрацюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Переутомиться работою.
Подавно нар. Довольно давно, давненько. Подольск. г., Кіев. г., Борз. у. Я прийшла подавно. Черниг. у. Він уже подавно сказав. Г.-Арт. (О. 1861. III. 101).
Розгардіяшити, -шу, -шиш, гл. Производить безпорядокъ, неурядицу, буянить. Максимові хотілось самому битись, рубатись, розгардіяшити. Мир. ХРВ. 128.
Скакавиця, -ці, скакавка, -ки, гл. Лягушка. Вх. Зн. 63.
Хнюра, -ри об., хнюрко́, -ка,, м. Угрюмый, ворчливый чоловѣкъ. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТЛОМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.