Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потліти

Потліти, -тлію, -єш, гл. Истлѣть. Його тіло в полі почорніло та й од вітру потліло. Грин. III. 593. Так би й потліли живцем в нечистоті. Левиц. І. 91.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЛІТИ"
Блідість, -дости, ж. Блѣдность. Желех.
Віддуба́сити, -шу, -сиш, гл. Отколотить, отдуть. Стор. І. 239.
Гуме́нний, -ного, м. По образ. прил. Прикащикъ при гумнѣ, надзирающій за работами тамъ; сторожъ при гумнѣ, гуменщикъ. Рудч. Ск. І. 87. Kolb. I. 68.
Забо́втати, -таю, -єш, гл. Замочить, запачкать мокрой грязью.
Задра́ти, -ся. Cм. задира́ти, -ся.
Запрети́ти, -ся. Cм. запрещати, -ся.
Їжа, -жі, ж. Ѣда. Рудч. Ск. І. 3, 29, 115.
Підливання, -ня, с. Подливаніе.
Прозирало, -ла, с. = дзеркало. Вх. Лем. 457. Вх. Уг. 264.
Пронурити, -рю, -риш, гл. Погрузиться въ воду. Гн. І. 31.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.