Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потиху

Потиху нар. Потихоньку. Мати з сином ходить, потиху говорить. Чуб. III. 153. Ум. потихеньку, потихесеньку, потихусеньку. Грин. III. 439. Чуб. V. 1134.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТИХУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТИХУ"
Гу́нственний, -а, -е. Бранное: шельмовскій, собачій. Гунственна душа. Рк. Марковича.
Заба́гнювати, -нюю, -єш с. в. забагни́ти, -гню́, -ни́ш,, гл. Загрязнять, загрязнить. Аф. 404.
Заго́лювати, -люю, -єш, сов. в. заголи́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Обнажать, обнажить. 2) Забривать, забрить. ...сина в салдати позаторік заголили. Шевч. 479.
Імховий, -а, -е. = моховий. Три подушок імхових. Лукаш. 163.
Кир-китайка, -ки, ж. Родъ ткани. Один на собі дорогий каптан має, та з під того кир-китайку видирає. КС. 1882. XII. 501.
Надира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. наде́рти, -деру́, -реш, гл. Надирать, надрать.
Пристрітельний, -а, -е. = пристрітний. Єф. 26.
Рацавий, -а, -е. = рапавий. Вх. Зн. 58.
Сікавиця, -ці, ж. Рыба: Cobitis taenia. Вх. Пч. ІІ. 19.
Чикало, -ла, с. = чапавка. Вх. Пч. II. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТИХУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.