Байдиґи, -диґ, ж. мн. Въ выраж.: байдиґи плести. Говорить вздоръ.
Безперестанці, нар. Непрерывно, безпрерывно, постоянно. Панни безперестанку реготались. Щось вило там безперестанно. Обоє плакали безперестанно. Ходив по хаті, безперестану човгаючи. Горять свічі безперестанні. Вода лилась безперестань.
Вісень, -ні, ж. = осінь. Мов устала перед очима його та вісень тепла та ясна, коли він побрався з Галею.
Заору́дити, -джу, -диш, гл. = заорудувати. — в свої́ ру́ки. Прибрать къ рукамъ.
Кобилиця, -ці, ж.
1) Кобыла. Він нанявся в єї... три кобилиці пасти.
2) Козлы, подпорки, подмостки.
3) Столбикъ на дорожкахъ и мостикахъ съ вертящимся крестомъ.
4) Отрубокъ дерева, на который натягивается кожа для очистки отъ мездры.
5) Часть вѣтряной мельницы: балка, въ которую упирается веретено шестерни верхнимъ концомъ. Есть еще и кобилиця нижня.
6) мн. Перила. Лохвиц. и Гадяч. у.
7) Насѣк.: родъ полевыхъ кузнечиковъ.
Кравецтво, -ва, с. Портняжество. Швець знай своє швецьтво, а в кравецьтво не мішайся.
Лопуха́тий, -а, -е. Похожій на репейникъ, имѣющій большіе листья.
Нажартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Нашутиться, наиграться.
Раком нар. На четверенькахъ, на корачкахъ. Став на дверях раком. Не всім туди раком лізти, де зузуля кує.
Часть, -ти, ж. Часть. Зо дна моря хвиля уставав, козацькі судна на три части розбиває.
