Ба́лухи, -хів, мн. 1) Выпученные глаза. 2) Заячьи глаза.
Дітво́ра, -ри, ж. соб. Дѣти, ребятишки. Лихо з дітворою та ще з малою. Дітвора сокоче, дітвора клекоче, а мати раденька дітворі маленькій.
Махови́к, -ка, м. Маятникъ.
Питоменний, -а, -е. = питимий.
Садовий, -а, -е. Садовый. Проклята їх на світі займанщина, не знатимуть дороги садової.
Сіножатка, -ки, ж. = сіножать. Куплю тобі хатку, іще й сіножатку.
Супора, -ри, ж. Подпорка.
Челядина, -ни, ж. 1) Взрослая дочь, дѣвушка. Ой тепер же я Не дівка, тепер я в батька не дитина, не дитина та й не челядина. В мене личко — як яблучко, тепер як калина, як вийду я на улицю, — мила, люба челядина. 2) Женщина. Пішла бідна вдова подовж улонькою да зустрілася із сусідонькою: «Ах, сусідо, сусідо, молода челядино, та чужая чужанино, прийми мене до смерти жити! Ум. челяди́нонька. челяди́ночка. дівчина-челядиночка.
Чубук, -ка, м. Чубукъ.
Швайка, -ки, ж. 1) Толстое шило. Проміняв шило на швайку. золота швайка мур пробиває. Деньгами все можно сдѣлать. 2) Ковырялка для курительной трубки. 3) Шпиль, шпиць на зданіи. Поверх дзвонів баня, там шия, піддашок, швайка, яблуко і на яблуці хрест. 4) Родъ дѣтской игры. 5) Бѣлошвейка. Вона швайка, вчилась шити десь у городі, шив тепер по панах. 6) Рыба Aspius bipunctatus. Ум. шваєчка.
