Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позвивати

Позвивати, -ва́ю, -єш, гл. Свить (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗВИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗВИВАТИ"
Берівка, -ки, ж. = барівка = барилка. Шух. І. 307. Гн. II. 175. Ум. берівочка. Шух. І. 250, 251.
Версть, -ти, ж. = верства 3 — 5. Вх. Зн. 6.
Вилабудатися, -даюся, -єшся, гл. Съ трудомъ выбраться изъ чего. Желех.
Віджиріти, -рію, -єш, гл. Отжирѣть.
Заме́кати, -каю, -єш, гл. Заблеять.
Засти́гти Cм. застигати.
Калювати, -люю, -єш, гл. (оріхи). Калить (орѣхи). Лебед. у.
Парус, -са, м. Лучъ. Дивись, які паруси попускало сонце. Сумск. у. Буде змій летіти та паруси напускати. Мнж. 31.
Поморщина, -ни, ж. = і. помір = і. помірок. Се буде поморщина: се смерть голосила. Так одного году було, так що дітей передушив оттой діхтерик. Гринченко. Изъ устъ народа. 126.
Танцювання, -ня, с. Танцованіе. Шейк. Ум. танцюва́ннячко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗВИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.