Бильник, -ка, м. 1) Черешки въ листѣ. Поїла проклята кузявка капусту, — тільки бильник один стирчить. 2) Раст. чернобыльникъ, Artemisia vulgaris. Небом накрите, а билником огорожене.
Битка, -ки, ж. 1) = бабка 5. 2) Разбитое яйцо (Cм. битися навбитки). У мене є з двадцять биток. 3) Драка, битье. На ярмарку спинилась межи людьми битка. 4) Ударъ въ игрѣ латка. 5) Шило, которое отыскиваютъ другъ у друга играющіе въ игру: шила бити. 6) То же, что и терниця, но съ болѣе широкой щелью для мечика.
Колінчити, -чу, -чиш, гл. Бить (колѣномъ?) Ну, вже він мене колінчив, колінчив після сюю. Звалив його, колінчив уже, колінчив, стілько йому схотілось.
Колотов, -тви, ж. = колотівка.
Люлю-сю! меж. Крикъ на свиней, когда ихъ загоняютъ.
Порохніти, -ні́ю, -єш, гл. = порохнавіти.
Похитати, -та́ю, -єш, гл. Пошатать, покачать.
Простий, -а, -е. 1) Простой. Простий люд. Хто таки, простий чоловік, дається в знаки.
2) Прямой. Визволь, Господи, невольника з неволі на простії дороги. Я знаю сам, що просте, що кривее.
3) Прямой, искренній. Десь Бог мене покарав, — лиху долю мені дав; лиху долю, просту душу.
Скидя нар. Бросая, броскомъ. Ударив мене скидя довбешкою, не зруч.
Часловець, -вця, м. Часословъ.
