Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куш!

Куш! или а куш!, меж. Крикъ, которымъ гонять овецъ. Kolb. І. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 335.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУШ!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУШ!"
Безвини, -вин, ж. мн. Дикія, незаселенныя мѣста. Камен. у.
Буркутовий, -а, -е. = буркутський. Желех.
Греблі́, -лі́в, мн. = Граблі. Шух. І. 169.
Докі́рник, -ка, м. Укоритель.
Захапа́ти Cм. захапувати.
Зімови́й, -а́, -е́ Зимній. Камен. у. Вечір зимовий. МВ. (О. 1862. І. 92).
На́мість, на́місць, нар. Вмѣсто. Желех.
Остистий, -а, -е. Съ длинными остями. Остиста пшениця.
Роставати, -таю, -єш, сов. в. ростанути, и ростати, -тану, -неш, гл. Таять, растаять. Під тобою лід ростає, а підо мною мерзне. Ном. № 2135. Тричі крига замерзала, тричі роставала. Шевч. 111. Упав сніжок на обмежок та вже й не ростане. Мет. 50.
Чорноротий, -а, -е. Съ чернымъ ртомъ. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУШ!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.